Методичні поради

Доповідь на тему:

«Технологія

           групового

                       способу

                               навчання»

                  «Потреба набувати знання найкращим

    чином стимулюється саме тоді,

 коли людина повинна навчити інших,

надати їм допомогу у набутті знань»

В. О. Сухомлинський

Вступ

       Груповий спосіб навчання (ГСН) не можна назвати новим явищем у шкільній педагогіці. У 20 –х роках минулого століття в школах Радянського Союзу групову форму навчання намагались зробити універсальною. Однак, негативний досвід став підставою до ігнорування групової навчальної діяльності. Першу спробу відновити ГСН здійснив у 70 –х роках колектив естонських вчених на чолі з Х. Й. Лійметсом. Оптимальне поєднання індивідуальної, фронтальної та групової  навчальної діяльності вчителя з учнями знаходимо у працях І. М. Чередова як один із реальних способів удосконалення ефективності навчального процесу. Педагогічна ефективність діяльності груп мінімального складу була обґрунтована теоретично та перевірено практично В. К. Дяченком. Виховні можливості діяльності малих груп учнів перебували в полі зору М. Д. Виноградової та Б.І. Первіна. Завдяки їх дослідженням розширились межі застосування групової роботи – вона була поширена на позаурочну та виховну роботу з учнями.

      В основу ГСН  покладені ідеї О. Г. Рівіна та В. К. Дяченко. Суть в тому, що навчання здійснюється через спілкування тих, хто їх навчає.

Суть ГСН і особливості

Груповий спосіб навчання – це сукупність навчальної діяльності невеликих за складом груп учнів, що діють у межах одного класу. Досягнення загальної мети відбувається завдяки спільним зусиллям окремих членів групи. Безпосереднє спілкування учнів є одночасно і умовою, і результатом здійснення цього виду навчальної діяльності.

         ГСН дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співробітництва. Найбільші можливості для спілкування створює ГСН на етапах закріплення і поглиблення знань, систематизації та узагальнення вивченого матеріалу, контроль та корекція знань.

          При розв'язуванні групової навчальної задачі співробітництво школярів може здійснюватись по-різному. По-перше, співробітництво може бути на всіх етапах виконання групового завдання. По- друге, учні можуть виконувати завдання індивідуально, але з елементами взаємодопомоги і періодично обговорення ходу роботи. По- третє, кожен член групи може індивідуально виконувати частину спільного завдання , після чого проводиться підсумок, обговорення одержаних результатів та формулюється загальна відповідь.

       Відмінною рисою ГСН є можливість навчатися не лише з підручників та в учителів, а й один у одного. ГСН учнів від початку й до кінця побудований на сумісних діях і спілкуванні. Вони опитують один одного,спільно працюють над виконанням, оцінюють досягнуті результати навчання кожного члена групи.

        Під час групової роботи активізується  діяльність усіх учнів. Психологи пояснюють це тим,що одна з найважливіших характеристик людини в групі полягає в тому, що вона звертається до своєї групи як до джерела орієнтації у навчальній діяльності. (2, с. 103)

         ГСН спрямований на досягнення освітніх, виховних, розвиваючих цілей навчально- виховного процесу.

       Психолого- педагогічні дослідження та практичний досвід свідчать, що ГСН сприяє:

- активізації й результативності навчання учнів,

- вихованню гуманних стосунків між учнями,

- самостійності,

- уміння доводити і відстоювати свою точку зору,

- прислуховуватись до думки товаришів.

      ГСН забезпечує: а) взаємне збагачення учнів, б) організацію спільних дій, яка активізує навчально- пізнавальний процес, в) спілкування без якого неможливі взаєморозуміння, г) рефлекцію, що визначає ставлення учнів до власних дій.

Особливості організації ГСН

-         Клас ділиться на групи для розвязування конкретних навчальних задач,

-         Кожна група отримує певне завдання (однакове або диференційоване) і виконує його під керівництвом лідера групи.

-         Групи виконюють завдання так, щоб можна було врахувати та оцінити індивідуальний вклад кожного члена групи.

-         Склад групи непостійний.

Найбільш цінною є взаємодія під час роботи. Кожен, хто допомагає товаришу, отримує при цьому не меншу допомогу, ніж той, кому ця допомога надається, так як його знання активізуються, набувають гнучкості, закріплюються.

Технологічний процес ГСН

I.  Підготовка до виконання групового завдання.

1. Постановка пізнавальної задачі ( проблемної ситуації )

2. Інструктаж про послідовність роботи.

3. Розподіл дидактичного матеріалу по групах.

II.  Групова робота

1. Ознайомлення з матеріалом, планування роботи в групі.

2. Розподіл завдань у групі.

3. Індивідуальне виконання завдань.

4. Обговорення загального завдання групи (зауваження, доповнення, узагальнення)

5 . Підведення підсумків групового навчання.

III.  Заключний етап

1. Оголошення результатів роботи в групах

2. Аналіз пізнавальної задачі, рефлексія.

3. Загальний висновок про групову роботу і досягнення кінцевої мети. Коментування вчителем роботи групи.

Дія вчителя під час ГСН

         Під час групової роботи вчитель контролює хід роботи в групах, відповідає на запитання ,регулює суперечливі ситуації та порядок роботи, у випадках крайньої необхідності надає допомогу окремим учням або групі в цілому.

    Найбільший педагогічний ефект навчально- виховного процесу досягається у процесі співвідношення колективних (60-70 %) та групових (30-40 %) способів навчання.

Прогнозовані результати

- активізація пізнавальної діяльності учнів,

- високий рівень засвоєння змісту.

Сворення малих навчальних груп

      Комплектування малих навчальних груп має здійснюватись з дотриманням двох вимог :

1) психологічної сумісності членів груп,

2) дієвості створеної групи, яка досягається, якщо не менше половини членів групи характеризуються середнім та високим рівнем навчальних можливостей .

      Друга вимога має кілька альтернативних способів вирішення. По- перше, до складу групи можуть  входити учні з приблизно однаковим рівнем навчальних можливостей. Це свідчить про сворення гомогенних навчальних груп. По- друге, групу можуть створити учні з різним рівнем навчальних можливостей. Це означає створення гетерогенних навчальних груп.

      Постає питання : "Які групи варто створювати?"

      У педагогічній літературі можна знайти свідчення на користь як одних, так і других.

      Формувати групи найкраще з допомогою ситуації вибору диференційованих завдань трьох рівнів складності: полегшеного, звичайного, ускладненого. Зваживши на власні можливості , учні обирають посильний для них варіант. Далі вчитель пропонює їм співпрацювати в групах у складі 3-5 осіб, відповідно до обраного ними рівня складності. Серед членів групи хтось один буде висунутий на роль лідера – консультанта. Цілком можливий варіант і без лідера, адже в гомогенних групах учні з середнім та високим рівнем знань здатні до самостійної роботи.

        Навчальна діяльність учнів у гомогенних групах не поширюється на учнів з низьким рівнем знань. Для них доцільне створення навчальних груп гетерогенного складу.

Існують різні способи створення гетерогенних груп.

Перший спосіб. Вчитель вирішує, скільки груп доцільно створити. Він же визначає із числа сильних учнів консультантів. Далі консультанти комплектують групу.

           Вимога : рівномірність розподілу учнів за рівнем навчальних досягнень у групах. 50 % від загального складу групи мають складати учні з достатнім і високим рівнями знань.

Другий спосіб .Учні самі займаються комплектування груп і обранням консультантів.

Переваги. Створюються стабільні групи.

Третій спосіб. Базується на використанні методики числового вибору. Учням пропонується письмово назвати прізвища трьох учнів класу, з якими кожен з них бажає спільно навчатись в одній групі.

 Четвертий спосіб. Вчитель на свій розсуд поділяє клас на малі групи і призначає консультантів.

          Від вдало проведеного комплектування груп значною мірою залежить їх подальша робота.

Роль  вчителя у формуванні ГСН

   Формування навчальної діяльності означає "управління дорослим (вчителем, психологом, експериментатором, батьками) процесом становлення навчальної діяльності школяра"  (3, с. 19) 

         Вчитель повинен створити сприятливі умови для сприймання учнями навчальної задачі та забезпечити умови для її успішного розв'язання.

          Для цього слід ретельно спланувати як групову діяльність, так і весь навчальний процес. Перш за все, слід починати з тематичного і погодинного планування.

           Вчителю необхідно провести таку підготовчу роботу:

-         проаналізувати зміст навчального матеріалу з конкретної теми і скласти до неї перелік базових знань та вмінь;

-         визначитись з вибором видів навчальних занять (лекцій, семінарів, заліків тощо) та з їх кількістю при вивченні конкретної теми;

-         підготувати завдання для групової роботи школярів та індивідуальної перевірки знань.

         Впровадження ГСН потребує деяких додаткових витрат часу, оскільки необхідно здійснити відповідне тематичне планування, розробити структуру проведення занять, скласти варіанти завдань.

          Оцінка результатів діяльності малих навчальних груп школярів

    Систематичний контроль і оцінка успішності учнів дозволяють виявити і скорегувати результати навчальної діяльності, сприяють вихованню працьовитості, свідомої дисципліни і наполегливості. В процесі контролю удосконалюється мислительна діяльність, мова школярів, а справедлива оцінка стимулює до навчальної праці.

   За умови впровадження групової навчальної діяльності попередній, поточний та тематичний контроль навчальної діяльності на рівні з вчителем здійснюють учні .

    Під час усного опитування консультант оцінює відповіді, вносить оцінки до облікової картки консультанта.

Картка консультанта ( Прізвище, ім’я )

№ з/п	Зміст завдань, запитань	Прізвище членів групи
1.
2.
3.
	Загальна сума балів
	Оцінка

До картки вносяться і оцінки за виконання письмових групових завдань.

Методика оцінювання за дванадцятибальною шкалою може бути такою:

-         учням повідомляють "вартість" кожної правильної і повної відповіді;

-         називають кількість балів за відповідь з допущеними неістотними помилками;

-         зазначають, скількома балами оцінюється відповідь з істотними помилками;

-         вказують кількість балів за правильне доповнення.

         Щоб в учнів не з'явилася спокуса домовитися з консультантом з приводу оцінки, вчителеві варто відразу повідомити учнів про методику перевірки й оцінювання результатів групового навчання, а саме:

-         здійснення вибіркової повторної перевірки усних відповідей учнів;

-         проведення в кінці заняття індивідуального підсумкового контролю. У разі співнадання оцінок консультанта і вчителя учням у класний журнал виставляються обидві оцінки. Якщо ж виникає істотна розбіжність, то до журналу потрапляє оцінка визначена вчителем.

       Успішність учнів свідчить про те, наскільки вдалося досягти освітніх цілей групової діяльності.

       З впровадженням групової роботи важливо знати, як новий вид діяльності позначився на ставленні учнів до вивчення предмета, чи сприяв розвиткові пізнавального інтересу та оптимізації навчального процесу. Вчителеві варто від самих учнів довідатись, наскільки сприятлива для них ця форма навчання.

      Для одержання зазначеної інформації можна скористатись анкетуванням.

                                                 Анкета 1

Мета: Виявити ставлення учнів до впровадження ГСН, з'ясувати її вплив на учіння школярів; отримати інформацію про роботу консультантів та про темп навчання в групі.

1. Чи задоволений ти своєю оцінкою з хімії за попередню чверть?

2. Що тобі подобається в ГСН?

3.  Що тобі  не подобається в ГСН?

4. Якщо б ти складав навчальний план з хімії, то кількість годин, відведених на вивчення предмета

а) збільшив;   б) залишив без змін;    в) зменшив.

5. Якою мірою ти засвоюєш  матеріал, працюючи в групі:

а) повність;    б) більшу частину;   в) близько половини;   г) по- різному ?

6. Як вплинув ГСН на тривалість домашньої підготовки:

а) став витрачати білше часу;

б) став витрачати менше часу;

в) іде стільки ж часу, як і раніше.

7. Вислови свою думку з приводу роботи консультанта.

8. Чи влаштовують тебе робочий темп і стосунки, що склались у вашій групі?

9. Твої побажання, щодо подальшого навчання у складі малих груп.

                                              Анкета 2

Мета: З'ясувати загальний стан вивчення предмета в зв'язку з  

            впровадженням ГСН.

1. Твоє ставлення до роботи у складі малих груп:

а) за групову роботу, тому що ...

б) проти групової роботи, тому що ...

в) мені байдуже.

2. На яких уроках, крім хімії ви працюєте в групах?

3. Як впровадження ГСН позначилось на твоїй успішності?

а) позитивно; б) негативно;  в) змін не відбулося.

4. Чи спричинило впровадження ГСН перевантаження домашньою роботою?

а) так;    б) ні.

                                    Анкета 3

Мета: З'ясувати наскільки ефективним є ГСН, для формування уміння

            учнями розв"язувати розрахункові задачі.

1. Яка форма урочної діяльності з розв'язуванням задач тобі більше до вподоби?

а) виконання завдань всім класом під керівництвом вчителя;

б) самостійне розв'язування задач;

в) спільне розв'язування задач у складі групи під керівництвом або з допомогою консультанта.

2. В якому із зазначених нижче випадків для тебе існує спокуса зайнятись посторонніми справами?

а) коли вчитель пояснює всьому класу алгоритм розв'язку задачі;

б) коли один учень виконує завдання біля дошки, а всі інші - в своїх зошитах;

в) під час групової роботи .

3. Коли тобі вдається швидше опанувати алгоритм розв'язку конкретного типу задачі?

а) якщо працюю індивідуально;  

б) якщо працюю в складі групи;

в) якщо вчимося розв'язувати задачі всім класом.

Література

1.     Делікатний К. Г. Авторитет оцінки. – К.: Знання. 1990. – 48 с.

2.     Петровський А. В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М.: Политиздат. 1982. – 255 с.

3.     Формирование учебной деятельности школьников. / Под ред. В. В. Давыдова, И. Ломпшера, А. К. Марковой. – М.: Педагогика. 1982. – 216 с.

4.     Ярошенко О. Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. К.: Партнер. 1997. – 208 с.

5.     «Педагогічна майстерня». Науково – методичний журнал. № 2 (38) лютий 2014 р. – 48 с.

6.     «Хімія». Науково – методичний журнал. №5-6 (305 – 306). Березень 2014 р. – 80 с.

Майстер - клас

Клас 8.

Тема. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини

реагентів та продуктів реакцій.

Мета. Вдосконалювати уміння розв’язувати задачі за рівняннями реакцій,

           використовуючи набуті знання про кількість речовини, молярний

           об’єм газу. Розвивати вміння застосовувати знання та навички з

           математики під час розв’язування задач з хімії; розвивати логічне

           мислення. Удосконалювати навички групової роботи.

Тип уроку. Розв’язування  розрахункових задач.

Структура уроку

       I.      Організаційний етап.

    II.      Мотивація навчальної діяльності.

 III.      Розв’язування розрахункових задач.

IV.      Підсумки уроку.

   V.       Домашнє завдання.

Хід уроку

      I.      Організаційний етап.

Привітання. В цей погожий, гарний день я кажу вам «Добрий день».

                    Добрим буде він тоді, якщо плідно завершується.

«Щоб досягти мети – до неї треба йти.»

Метою сьогоднішнього заняття є залучення бажання, кмітливості, креативності, логічного мислення, раціональності, теоретичних знань з хімії та математики до практичного застосування.

   II.       Мотивація навчальної діяльності, емоційне налаштування.

«Проблему» нашого уроку і те, чим скористуватись, щоб справитись з нею я сховала в «Чорному ящику». Назвіть два тіла, які знаходяться  в «Чорному ящику» («Тримайте в полі зору мету уроку!» Порада учням)

Якщо виникають труднощі, то вчитель допомагає у вигляді підказки.

Підсказка. Ви перед будинком.

Проблема. Двері замкнені.

Ваші дії. Відімкнути.

Питання. Що?

Відповідь. ЗАМОК!!!

Питання. Чим?                                       Предмети «Чорного ящика»

Відповідь. КЮЧЕМ!!!

         В «Чорному ящику» знаходилися замок та в’язка ключів.

Отже, завдання уроку відкрити замок – розв’язати розрахункову задачу.

Пошук – знайти відповідний ключ – це алгоритм розв’язку задачі. (Учні з 3 – 5-и алгоритмів вибирають той, який підходить для розв’язування задачі.)

Ключі – алгоритми у додатку 1.

III.      Розв’язування розрахункових задач.

Щоб подолати невпевненість, бути рішучим, подати руку допомоги товаришу пропоную, Вам (учням),  роботу в групі з трьох осіб.

Запрошую, Вас, до співпраці у незвичайних «кольорових» групах. Адже, «життя тим гарне, що воно таке різнобарвне».

Колір – це рівень складності завдання.

Блакитний – І-й рівень складності (полегшені завдання)

Зелений – ІІ-й рівень складності (складніші)

Жовтий – ІІІ-й рівень складності (ускладнені)

Ознайомлення учнів з оціненням навчальних досягень (додаток 2)

Шановні, учні! Оберіть колір, який відповідає вашому рівню підготовки. Займіть свої місця відповідно обраному вами кольору за партами: «Блакитний», «Зелений», «Жовтий».

Правила роботи в групах.

Працюємо за принципом «Один – за всіх, всі – за одного».

-         Кожен виконує завдання консультуючись з товаришами по групі.

-         Консультує інших (в разі потреби), і сам консультується з іншими.

-         Найактивніший переходить до іншої групи.

Умови розрахункових задач

Група «Першопрохідці»  – колір блакитний.

Задача 1.

         Кальцій оксид СаО масою 5,6 г прореагував з карбон (ІV) оксидом СО₂. Обчислити масу утвореного кальцій карбонату СаСО₃.

Задача 2.

         На магній масою 2,4 г подіяли хлоридною кислотою. Обчислити об’єм (за н. у.) водню, який виділився.

Задача 3.

         Магній та його оксид обробили хлоридною кислотою. Газ, що виділився зайняв об’єм 4,48 л (за н. у.). Яка маса металу у вихідній суміші.

Група «Практики» –  колір зелений.

Задача 1.

         Кальцій оксид масою 5,6 г прореагував з карбон (ІV) оксидом СО₂. Яка маса кальцій карбонату, що утворився?

Задача 2.

         На суміш масою 10г, що містить магній та мідь, подіяли хлоридною кислотою. Яка маса магнію в суміші, якщо виділився водень об’ємом (за н. у.) 2,24 л?

Задача 3.

         Вапняк масою 1,5 кг з масовою часткою домішок 10% прожарили. Твердий залишок обробили надлишком води. Яка маса утвореного продукту? Назвіть цей продукт.

Група «Ерудити» – колір жовтий.

Задача 1.

         Негашене вапно (вважати, що на 100% складається з кальцій оксиду) масою 5,6 г при тривалому знаходженні на повітрі, вбирає з нього вуглекислий газ. Яка маса продукту реакції, що утворюється?

Задача 2.

         На суміш масою 7,8 г, що містить магній та алюміній подіяли хлоридною кислотою. Виділився газ об’ємом (за н. у.) 8,96 л. Обчислити масові частки (у %) компонентів суміші.

Задача 3.

         Який об’єм води потрібно взяти для гасіння вапна, що одержали з вапняку масою 200 кг, в якому вміст кальцій карбонату 90 %?

         В ході роботи, учні звертаються і до вчителя за консультацією, якщо виникають сумніви.

         Виконавши правильно першу задачу, вчитель ставить учням додаткові запитання, за які вони отримують додаткові бали. Потім переходять до розв’язування наступної, трохи складнішої задачі.

         Орієнтовні питання:

1.     Назвати реагенти, чи продукти реакції.

2.     Як визначили кількість речовини реагентів (продуктів) за рівнянням реакції?

3.     Вкажіть тип хімічної реакції, за яким знайшли невідоме?

4.     Яким алгоритмом користувалися для розв’язання задачі?

5.     До якого класу неорганічних речовин відноситься продукт (чи продукти) реакції?

6.     Назвіть сіль, що утворюється під час реакції (або вступає в хімічну реакцію).

Найрезультативніші групи (чи учні групи) отримують додаткові завдання, які містять задачі, зміст яких пов'язаний з літературою, історією.

 Додаткова задача:

а) з літературним змістом.

У романі «З гармати на місяць» Жюль Верн пише, що потреба в кисні під час цієї подорожі становить 2400 л на добу. Цю кількість кисню можна добути з бертолетової солі масою 7 кг. Вважаючи, що вказаний об’єм кисню виміряний за нормальних умов, перевірте, чи вистачить зазначеної маси солі для добування вказаного об’єму кисню.

б)  з історичним змістом.

         У 1819 році шведський хімік Й. Берцеліус установив , що під час прожарювання в струмені водню купрум (ІІ) оксиду його маса зменшується на 27,13 г і утворюється вода масою 30,52 г.  На основі цих даних він обчислив відносну атомну масу кисню. Знайдіть значення, яке дістав             Й. Берцеліус.

в) ужиткова

         Учень подіяв на крейду розчином хлоридної кислоти масою 80 г. в результаті виділився газ об’ємом (за н. у.) 56 мл. Визначити масову частку кислоти в розчині. Чи може учень дихати одержаним газом? Чому?

IV.      Підведення підсумків уроку. Самооцінка.

Шановні, учні!

Ви чули, що Вам треба робити (вчитель повідомив мету).

Ви бачили, як треба робити (перед вами були алгоритми розв’язку задач).

Ви пробували робити (розв’язували задачі).

Питання. Чи вдалося Вам вдосконалити уміння розв’язувати задачі,

                  навчитись новому?

         Виставлення оцінок відповідно до виконаного об’єму роботи, враховуючи активність учнів.

   V.      Домашнє завдання.

Скласти умову розрахункової задачі з ужитковим змістом. Запропонувати декілька варіантів розв’язку.

Ключ 1.

                                          Додаток 1.
Алгоритм

розв’язування задач за рівнянням реакції.

Знаходження маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакції.

1.    Уважно прочитати умову задачі (декілька разів).

2.    Визначити, що відомо, а що треба знайти.

3.    Зробити короткий запис умови задачі, використовуючи відповідні позначення:

Ø     Маси – m (г);

Ø     Об’єму – V (л);

Ø     Кількості речовини – ν (моль);

Ø     Масової частки –w (частинка від 1, або %).

4.    Скласти рівняння реакції:

a)    Записати формули реагентів у лівій частині, а продуктів реакції у правій частині;

b)   Підібрати коефіцієнти.

5.    Надписати над формулами реагентів (продуктів реакції):

     а) числові значення m, V чи ν відомих речовин;

     б) що необхідно знайти - m (г), V (л), ν (моль).

    6. Підписати під формулами числові значення ν, (коефіцієнти перед формулою речовини), М або V_m – для газуватих речовин, m (або  V).

    7. Знаходимо невідоме: по діагоналі перемножуємо відомі числові значення, добуток ділимо на число, яке залишилося.

   8. Обов’язково!  Сформулюйте відповідь та запишіть її.

Ключ 2.

Алгоритм

розв’язування задач за рівняннями реакцій.

Обчислення маси, об’єму (газуватих речовин), кількості речовини за масою, об’ємом, кількістю речовини реагентів, що містить певну частку домішок.

1.    Уважно прочитати умову задачі.

2.    Як впізнати задачі цього типу?

А. В умові вказується масова (об’ємна) частка домішок у природній речовині, яка вступає в реакцію, і потрібно розрахувати кількість продукту реакції.

Б. В умові вказується маса отриманого в результаті реакції продукту, і потрібно розрахувати кількість вихідної речовини, яка містить домішки.

3.    Для розрахунків мас (об’ємів) чистих речовин з домішками (речовина з домішками – це суміш) слід користуватися формулами:

4.    Скласти рівняння реакції:                       

1)    За масою чистої речовини знайти масу продукту.

2)    За масою продукту знайти масу чистої речовини – реагенту, а потім з домішками.

5.    Переконатися в правильності розв’язку, врахувавши що m (суміші) > m (чистої речовини).

6.    Сформулювати та записати відповідь.

                        

Ключ 3.

 

Алгоритм

розв’язування задач за рівняннями  реакцій.  Обчислення маси продукту реакції, якщо одну з вихідних речовин взято в надлишку.

1.    Прочитати умову задачі.

2.    Зробити стислий запис умови задачі.

3.    Скласти рівняння реакції.

4.    Над формулами напишіть дані умови задачі.

5.    Під формулами – дані за рівнянням реакції.

6.    Записати формулу для обчислення кількості речовини та обчислити кількість моль реагентів.

7.    Порівняти співвідношення кількостей реагентів за умовою задачі та рівняння реакції, визначити, що у надлишку, а що в нестачі?

8.    обчислити невідоме, використовуючи дані про реагенти, який в нестачі.

9.    Сформулювати і записати відповідь.

Ключ 4.

Алгоритм

розв’язування задач за рівняннями  реакцій.

Встановлення кількісного складу суміші.

1.                Уважно прочитати умови задачі.

2.                Визначити, що відомо, а що слід знайти.

3.                Зробити короткий запис умови здачі, використовуючи відповідні позначення.

4.                Врахувати особливість розв’язування задач цього типу! В розрахунках врахувати неоднакову взаємодію компонентів суміші з однаковим реагентом

5.                Для кількісної характеристики складу суміші використовують поняття масової частки:

6.                 Складаємо рівняння реакції.

7.                 Надписуємо, над формулами, що відомо, а що можна знайти.

8.                 Підписуємо під формулами дані за рівнянням реакції.

9.                 Знаходимо масу чистої речовини, якщо потрібно, то масові частки компонентів суміші.

10.            Формулюємо відповідь.

Додаток 2.

Оцінення:

1.     «Хто швидше»  – за правильно розв’язану задачу один «хімчик»  

       відповідного кольору  –  1 бал.

2.     Додаткове запитання – один білий «хімчик»     –  1 бал.

На додаткову оцінку, необхідно отримати за урок п’ять білих «хімчиків»          – 9 балів.

3.     ІІ рівень складності – 7 балів (2 + 2 + 3)

ІІ рівень складності – 9 балів (2, 5 + 2, 5 + 4)

ІІІ рівень складності – 10 балів (3 + 3 + 4)

Методичні рекомендації щодо застосування технології групового способу навчання на уроках хімії

8 клас

Тема: Обчислення маси речовини за відомою кількістю речовини і кількості речовини за відомою масою речовини

Мета групової форми навчання: первинне застосування одержаних знань

                                                            про молярну масу і кількість речовини.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань

Форми роботи: семінар, ( додаткові форми роботи на розсуд вчителя)

Коректуюча частина

1. Що означає фізична величина „молярна маса“? Яка її одиниця вимірювання?

2. Що означає фізична величина „кількість речовини“? Яка її одиниця вимірювання?

3. Яка формула виражає залежність між кількістю речовини і її масою?

4. Чому дорівнює стала Авогадро? Що вона показує?

Навчаюча частина

1. Яка кількість хлориду натрію міститься в порції ма­сою 11,7 г?

2. Скільки атомів Купруму міститься у зразку міді масою 6,4 г?

3.Обчисліть масу оксиду цинку, взятого кількістю ре­човини 2 моль.

4.Яка маса води містить стільки ж молекул, скільки їх ( в 49 г ортофосфатної кислоти?

Контролююча частина

Варіант І

1.Порівняйте кількість речовини оксиду магнію Mg0 та кількість речовини гідроксиду натрію NаОН у зразках масою 4 г кожної сполуки.

2.Обчисліть масу хлороводню, взятого кількістю ре­човини 5 моль. Скільки молекул міститься в даній порції хлороводню?

Варіант II

1.Якій кількості речовини сульфіду натрію Nа₂S від­повідає 7,8 г цієї сполуки?

2.Обчисліть масу аміаку, взятого кількістю речовини З моль. Скільки молекул міститься в даній порції аміаку?

Варіант III

1.Обчисліть масу порції кисню, в якій міститься стіль­ки ж молекул, скільки їх є в 54 г води.

2.Якій кількості речовини етану С₂Н₆ відповідає 3 г цієї сполуки?

Варіант IV

1. Де більше молекул: у 5,8 г бутану С₄Н₁₀ чи у карбон (IV) оксиді, взятому кількістю речовини 0,2 моль?

2. Скільки молекул міститься у 0,2 моль оксиду Нітроген (IV) оксиді ?

Варіант V

На одній шальці терезів знаходиться 4,5 г гідроксиду натрію NаОН, а на другій — порція глюкози, в якій міс­титься 30,1·10²¹ молекул цієї речовини. Чи порушується при цьому рівновага шальок? Чому?

Варіант VI

У якому випадку кількість речовини буде мати найбіль­ше значення:

а) 3,01· 10²³ молекул озону 0₃;

б) 4,8 г озону;

в) 4,8 г магнію?

Тема: Молярний об’єм газів. Закон Авогадро

Мета групової форми роботи: формування алгоритму обчислення маси                                                                    певного об’єму газу за нормальних умов і об'єму,                                                      який займає за нормальних умов певна маса газу.

Тип уроку: комбінований

Форми роботи: семінар, ( додаткові форми роботи на розсуд вчителя)

Коректуюча частина

1.   Сформулюйте закон Авогадро.

2.   Які умови називаються нормальними?

3.   Як ви розумієте поняття „молярний об’єм газів“? Чому дорівнює молярний об’єм будь-якого газу за нормаль­них умов?

4.   Яка залежність існує між кількістю речовини газу та його об’ємом?

5.   Наведіть приклади відомих вам газоподібних речовиин, назвіть їх формули.

Навчаюча частина

1.   Обчисліть масу 11,2 л азоту (н.у.).

2.   Який об’єм за нормальних умов займає амоніак ма­сою 170 г?

3.   Де більше молекул: в 22,4 л хлору (н.у.) чи в 71 г хлору?

Контролююча частина

Варіант І

1.   Який об’єм за нормальних умов займає водень ма­сою 6 г?

2.   Обчисліть масу 44,8 л оксиду нітрогену (II) за нормаль­них умов.

3.   Обчисліть, скільки молекул міститься в сірчистому газі S0₂ об’ємом 5,6 л (н.у.).

Варіант II

1.   Який об’єм за нормальних умов займає неон масою 2 г?

2.   Обчисліть масу 11,2 л сірководню Н₂S за нормаль­них умов.

3.   Скільки молекул міститься у пропані С₃Н₈ об’ємом 67,2 л (н.у.)?

Варіант III.

1. Де за нормальних умов більше молекул: у 22 г окси­ду карбону (IV)  чи в 11,2 л оксиді карбону (II)?

2. Чому дорівнює маса та об’єм аміаку NН ₃, (н.у.), якщо кількість речовини цієї сполуки становить 3 моль?

Варіант IV

1.   Порівняйте кількість речовини ацетилену С₂Н₂, що відповідає 14 г та 14 л (н.у.) цієї сполуки.

2.   Обчисліть масу бромоводню НВr об’ємом 112 л (н.у.).

 Тема: Обчислення за хімічними рівняннями об’ємів газів, що вступають у реакцію або утворюються внаслідок реакції.

Мета групової форми навчання:  оволодіння способами розв’язування

                                                            задач на обчислення об’єму газу (н.у.) за

                                                       відомою кількістю чи масою іншої речовини.

Тип уроку: комбінований

Форми роботи: групова робота

Навчаюча частина

1.   Який об’єм водню (н.у.) виділяється внаслідок вза­ємодії ортофосфатної кислоти Н₃Р0₄ масою 9,8 г з дос­татньою кількістю цинку, якщо реакція відбувається за схе­мою: Zп + Н₃Р0₄ →Zn₃(Р0₄)₂ + Н₂.

2.   Який об’єм кисню (н.у.) необхідний для спалювання фосфору кількістю речовини 2 моль?

3.   Оксид купруму (II) кількістю речовини 0,1 моль піддали відновленню воднем. Який об’єм водню (н.у.) прореагував?

Контролююча частина

Варіант І

Задача. Оксид меркурію (II) масою 21,7 г розклали, а добутий кисень використали на окиснення алюмінію. Який об’єм кис­ню було добуто та скільки грамів алюмінію прореагувало?

Варіант II

Задача. Чи вистачить водню, добутого при взаємодії 5,6 г заліза з хлоридною кислотою (н.у.), для відновлення міді з оксиду купруму (II) масою 16 г?

Варіант III

Задача. Який об’єм водню (н.у.) реагує з оксидом хро­му (III) кількістю речовини 0,4 моль? Обчисліть масу маг­нію та сульфатної кислоти, витрачених на добування цього об’єму водню.

Варіант IV

Задача. Кисень, добутий розкладом води, використали на спалювання 4 моль сірки. Обчисліть об’єм (н.у.) утвореного оксиду сульфуру (IV) та масу води, що піддавалась розкладу.

Тема: Моль — одиниця кількості речовини. Обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовини

Мета групової форми навчання: з’ясування сутності поняття „моль“, 

                                            формування умінь обчислювати число структурних                                                              одиниць у певній кількості речовини.

Тип уроку: комбінований

Форми роботи: групова робота, ( додаткові форми на розсуд вчителя)

Диференційовані завдання для діяльності малих нав­чальних груп школярів:

1 група.

1.   Якій кількості речовин відповідає 3,01-10 ²³ молекул сахарози С₁₂Н₂₂О₁₁?

2.   Скільки атомів і молекул міститься в 5 моль кисню?

2  група.

1.   Якій кількості речовини відповідає 3,01.10 ²³ моле кул глюкози С₆Н_|20₆?

2.   Скільки атомів і молекул міститься в 5 моль водню?

3  група:

1.   Якій кількості речовини відповідає 3,01.10 ²³ моле­кул оцтової кислоти С₂Н₄0₂?

2.   Скільки атомів і молекул міститься в 5 моль хлору С1₂?

                                                         4 група.                                                         

1.   Якій кількості речовини відповідає 3,01.10 ²³ моле­кул спирту С₂Н₆0?

2.   Скільки атомів і молекул міститься в 5 моль брому Вг₂?

Примітка. 5-а група виконує однакове з 1-ою групою завдання і т.д.                                                   

Після завершення групової роботи вчитель цікавиться відповідями, які отримала кожна група. З’ясовується, що у всіх груп одна й та ж відповідь. Цей факт значною мірою сприяє усвідомленню учнями сутності фізичної величини „кількість речовини“, формуванню уміння проводити об­числення із застосуванням сталої Авогадро, оптимізує вив­чення нового матеріалу.

7 клас

Тема: Хімічні формули. Відносна молекулярна маса. Обчислення відносної молекулярної маси сполуки за її хімічною формулою

Мета групової форми навчання: пер­винне формування вмінь складати                             формули сполук, обчис­лювати відносну молекулярну масу речовин.

Тип уроку: Формування вмінь і навичок

Форми роботи: семінар, групова робота (інші форми на розсуд вчителя)

Коректуюча частина

1.   Що в хімії розуміють під хімічною формулою?

2.   Які числа при написанні хімічних формул називають­ся індексами, а які — коефіцієнтами? Що вони означають?

3.   Яку масу називають відносною молекулярною ма­сою речовини? Як її обчислюють?

Навчаюча частина

1.   Прочитайте вголос записи формул:

Сu₂0, ЗМ₂S0₄, ZnS, 4А1₂0₃, 5ВаС1₂.

Вкажіть окремо числа, що означають: а)коефіцієнти; б)індекси.

2.   Складіть формулу та обчисліть відносну молекуляр­ну масу:

а) аміаку, молекула якого утворена з одного атома Нітрогену та трьох атомів Гідрогену;

б) сульфатної  кислоти, молекула якої утворена з двох ато­мів Гідрогену, одного атома Сульфуру, чотирьох атомів Оксигену.

3.   Зробіть записи: а) чотири молекули аміаку; б) три молекули сульфатної кислоти.

Контролююча частина

І  варіант

Молекула цукру складається з 12 атомів Карбону, 22 атомів Гідрогену, 11 атомів Оксигену. Напишіть хімічну фор­мулу цукру та обчисліть відносну молекулярну масу сполу­ки. Зробіть записи:

а) дві молекули цукру; б) п’ять молекул цукру).

II       варіант

Молекула оцтової кислоти складається з двох атомів Карбону, 4 атомів Гідрогену, 2 атомів Оксигену. Напишіть хіміч­ну формулу оцтової кислоти, обчисліть відносну молеку­лярну масу сполуки. 

Зробіть записи: а) три молекули оцтової кислоти; б) чотири атоми Гідрогену.

III     варіант

Молекула ортофосфорної кислоти складається з 3 ато­мів Гідрогену, одного атома Фосфору, 4 атомів Оксигену. На­пишіть хімічну формулу ортофосфорної кислоти, обчисліть відносну молекулярну масу сполуки. 

Зробіть запи­си: а) чотири молекули ортофосфорної кислоти; б) чотири атоми Оксигену.

IV     варіант

Молекула силікатної  кислоти складається з 2 атомів Гідрогену, 1 атома Силіцію, 3 атомів Оксигену. Напишіть хіміч­ну формулу силікатної кислоти, обчисліть відносну моле­кулярну масу сполуки. 

Зробіть записи: а) дві молекули силікатної кислоти; б) два атоми Нітрогену.

7 клас

Тема: Основні поняття хімії

Мета групової форми навчання: пов­торення й узагальнення вивченої теми.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань

Форми роботи: семінар , ( додаткові форми  на розгляд вчителя)

Тести і тестові завдання (виконуються кожним чле­ном групи індивідуально, після чого проводиться пере­вірка й оцінювання в групі)

1.   У наведеному переліку: пенал, срібло, крижина, вода, водень, гумка, залізо, цвях — переважають...

а) тіла;    б) речовини;     в) тіл і речовин порівну.

2.   Скисання молока належить до ...

а) фізичних явищ;         б) хімічних явищ.

3.   Танення снігу належить до ...

а) фізичних явищ;         б) хімічних явищ.

4.   У переліку речовин укажіть прості речовини-метали:

а) кисень;    б) вода;      в) вуглекислий газ;    г) мідь;     д) цинк.

5.   Встановіть відповідність між назвами і символами хімічних елементів:

1.   Хлор —                а) Р;

2.   Натрій —             б) СІ;

3.   Фосфор—            в) N;

4.   Нітроген —         г) Na.

6.   Є речовини: водень, кисень, азот. Випишіть класи­фікаційні ознаки, що стосуються цього переліку:   

а) прості речовини;                 б) складні речовини;

      в) неметали;                            г) метали;                                              

      д) мають одноатомні молекули;  

      з) мають однакове значення валентності;

     ж) мають двохатомні молекули;

7.   Масова частка Оксигену в оксиді Сульфуру (IV) дорівнює.

а) 32%; б) 50%; в) 68%.

8.   Укажіть рівняння реакції, в лівій частині якого сума коефіцієнтів дорівнює 5:

а) СаСО₃ + 2НС1 →СаС1₂ + Н₂0 + С0₂

б) 2А1 + 3І₂ → 2АІІ₃

9.   Маса 0,2 моль С0₂ дорівнює...

а) 44 г; б) 88 г; в) 8,8 г.

10. Скільки молекул міститься у 32 г метану СН₄?

Контролююча частина

Група складає новий тест за зразком попередньо роз­глянутого і здає на перевірку вчителеві. Консультант по­дає список групи, в якому зазначає оцінку групової діяль­ності кожного її члена.

7 клас

Тема: Масова частка елемента в складній речовині, обчислення масової               частки елемента в складі  речовині за її хімічною формулою

Мета групової форми навчання : сформувати умін­ня обчислювати масову

                                                                частку елемента в складі речовини.

Тип уроку: комбінований

Форми роботи: групова робота, (інші форми роботи на розсуд вчителя)

Диференційовані завдання для навчальної діяльності малих груп:

1група. Порівняйте масові частки Оксигену у складі ре­човин, формули яких Сu₂0 та А1₂0₃.

2     група. Порівняйте масові частки Нітрогену у складі речовин, формули яких N₂0₃ та NH₃.

3       група. Порівняйте масові частки Феруму у складі ре­човин, формули яких Fe₂0₃ та FeCl2

4      група. Порівняйте масові частки Калію у складі ре­човин, формули яких КВг та K₂S.

5       група. Порівняйте масові частки Карбону у сполу­ках, формули яких СН₄ та С0₂.

6      група. Порівняйте масові частки Фосфору у складі речовин, формули яких Р₂0₅ та РН₃.

8 клас

Тема: Обчислення за хімічним рівнянням кількості речовини, яка бере участь у реакції, якщо відома кількість іншої речовини

Мета групової форми навчання: на основі розрахунків за хімічним рівнянням реак­ції здійснювати формування поняття про моль як одиницю кількості речовини.

Тип уроку: комбінований

Форми роботи: семінар, (додаткові форми на розсуд вчителя)

Коректуюча частина

1.   Як обчислити молярну масу речовини?

3.  Які типии хімічних реакцій ви знаєте? Назвіть елементи зі сталою валентністю (не менше 10),

4.   Сформулюйте закон збереження маси речовин.

Навчаюча частина

1.   Яку кількість речовини магнію потрібно взяти для реакції з хлоридна кислотою, щоб добути 1 г водню?

2.   Яку кількість речовини цинку можна відновити з оксиду цинку за допомогою 0,4 г водню?

3.   Яка кількість речовини фосфору згоріла, якщо в результаті утворилося 14,2 г оксиду фосфору (V)?

Контролююча частина

Варіант І

Запишіть рівняння реакції сполучення між алюмінієм та киснем. Обчисліть масу речовини, що утворилась, якщо для реакції взято 2,7 г алюмінію . Обчисліть масову частку Алюмінію в утвореній сполуці.

Варіант II

Напишіть рівняння реакції сполучення кальцію з киснем. Обчисліть кількість речовини оксиду кальцію, що утворю­ється в результаті реакції 4 г кальцію з достатньою кіль-| кістю кисню. Обчисліть масову частку кальцію в утворе­ній сполуці.

Варіант III

Напишіть рівняння реакції заміщення між цинком та сульфатна кислотою. Обчисліть кількість речовини сульфатної кислоти, необхідної для реакції з 13 г цинку. Обчисліть масову частку Сульфуру в сульфатній кислоті.

Варіант IV

Напишіть рівняння реакції заміщення між оксидом за­ліза (III) і воднем. Обчисліть кількість речовини оксиду феруму (III), необхідного для добування 56 г заліза. Обчис­літь масову частку Феруму в оксиді заліза (III).

Варіант V

Напишіть рівняння реакції заміщення між оксидом хро­му (III) і воднем. Обчисліть кількість речовини водню, не­обхідного для відновлення 304 г оксиду хрому (III) та обчисліть масову частку Хрому у цій сполуці.

Варіант VI

Напишіть рівняння реакції розкладу оксиду меркурію (II). і Обчисліть кількість речовини кисню, що утворюється в результаті розкладу 4,34 г оксиду меркурію (II) та обчисліть масову частку Меркурію в цій сполуці.

7 клас

Тема: Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння

Мета групової форми навчання: з`ясувати знання учнів про прості й складні речовини, формувати уміння розставляти коефіцієнти в рівняннях реакцій.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань

Форми роботи: семінар, ( інші форми роботи на розсуд вчителя)

Коректуюча частина

1.   У чому полягає відмінність між складними й простими речовинами? Наведіть приклади.

2.   Сформулюйте закон збереження маси речовин. Хто відкрив цей закон?

3.   Що означає хімічне рівняння?

4.   Які числа називаються індексами, а які — коефіці­єнтами?

Навчаюча частина

1.   Що означає запис С0₂? Скільки атомів Оксигену позначено цим записом?

2.   Скільки атомів Алюмінію, Сульфуру та Оксигену позначено записом 2А1₂(S0₄)₃?

3.   Розставте коефіцієнти в таких рівняннях реакцій:

а) Fе₂0₃ + Н₂ → Fе + Н₂0

б) NаОН + S0₂ →Nа₂S0₃ + Н₂0

в) Сг + С1₂ →СгС1₃

г) А1(ОН)₃ →^t А1₂0₃ + Н₂0

Випишіть формули простих речовин, зазначте їх назви.

Контролююча частина

Варіант І

Розставте коефіцієнти та підкресліть формули прос­тих речовин у таких рівняннях реакцій:

а) ZnS + 0₂→ZnО + S0₂

б) СuО + Н₂ →Сu + Н₂0

в) Мg + N₂ →Mg₃N₂

г) СаС0₃ → СаО + С0₂

Варіант II

Розставте коефіцієнти та підкресліть формули прос­тих речовин у таких рівняннях реакцій:

а) ZnS + НС1 →ZnС1₂ + Н₂S

б) А1 + 0₂ →А1₂0₃

в) N₂ + Н₂ →NН₃ ‘

г) Сu(ОН)₂ → СuО + Н₂0

Варіант III

Розставте коефіцієнти та підкресліть формули прос­тих речовин у таких рівняннях реакцій:

а) Р + 0₂ → Р₂0₅

б) Н₂S + 0₂ →Н₂0 + S

в) Zп + Н₂S0₄ → ZnS0₄ + Н₂

г) Nа₂0 + Н₂0 → NаОН

Варіант IV

Розставте коефіцієнти та підкресліть формули прос­тих речовин у таких рівняннях реакцій:

а) СН₄ + 0₂ -> С0₂ + Н₂0

б) А1 + С1₂ -> А1С1₃

в) ВаО + Н₂0 → Ва(ОН)₂

г) Fе(ОН)₂ -> FеО + Н₂0

Варіант V

Розставте коефіцієнти та підкресліть формули прос­тих речовин у таких рівняннях реакцій:

а) Fе(ОН)₃ →Fе₂0₃ + Н₂0

б) Na + Н₂0 → NaOH + Н₂

в) Н₂ + 0₂ →Н₂0

г) Сu+ S →СuS

Варіант VI

Розставте коефіцієнти та підкресліть формули прос­тих речовин у таких рівняннях реакцій:

а) Сu + 0₂ → СuО

б) Na ₂0 + СО₂ →Nа ₂СО₃

в) С + Н₂ →СН₄

г) Mg + НС1 → МgС1₂ + Н₂

8 клас

Тема: Обчислення за хімічними рівняннями

 Мета групової форми навчання: формувати уміння обчислювати масу,                                               кількість речовини, об’єм  за відомою масою (кількістю                                                  речовини, об’ємом) реагентів чи продуктів реакції.

Тип уроку: комбінований

Форми роботи:  семінар, групова робота.

Коректуюча частина

1.  Яка залежність існує між масою та кількістю речовини?

2.  Яка залежність існує між об’ємом та кількістю ре­човини?

Навчаюча частина

1.  Оксид феруму (III), що утворився в результаті роз­кладу  ферум (III) гідроксиду кількістю речовини 2 моль, підновили воднем. Який об’єм водню (н.у.) прореагував?

2.  Обчислити масу солі, що утворилася внаслідок ней­тралізації 0,5 моль натрій  гідроксиду достатньою кількіс­но нітратної кислоти.

3.  Обчисліть об’єм газу (н.у.), що виділився при взає­модії 2 моль алюмінію з достатньою кількістю хлоридної кислоти.

Контролююча частина

Варіант І

1.  Яка маса калій гідроксиду потрібна для взаємодії з 11,2 л вуглекислого газу (н.у.), щоб утворилась середня сіль?

2.  Чи вистачить 16 г купрум (II) сульфату для взаємодії з 0,4 моль натрій гідроксиду?

Варіант II

1.  Обчисліть кількість речовини оксиду алюмінію, що реагує з 12,6 г нітратної кислоти.

2.  Яку масу оксиду купруму (II) можна відновити воднем, що утворився при взаємодії 0,1 моль цинку з достатньою кількістю сульфатної  кислоти?

Варіант III

1. Магній спалили у кисні, об’єм якого дорівнював 5,6 л (н.у.). Яку масу магній нітрату можна добути з утво­реного оксиду?

2. Обчисліть кількість речовини води, що утворюєть­ся при розкладі 0,6 моль алюміній  гідроксиду.

Варіант IV

1.   В якому випадку— при розкладі 0,2 моль цинк гідроксиду чи при повній взаємодії 13 г цинку з киснем — утвориться більша кількість речовини оксиду цинку?

2.                Який об’єм водню (н.у.) можна добути при взаємодії 2 моль хлоридної кислоти з достатньою кількістю магнію?

8 клас

Тема:  Відносна густина газів. 

Обчислення відносної густини і молярної  маси газів

Мета групової форми роботи: первинне формування умінь обчислювати                                   віднос­ну густину газу та молекулярну масу газу, якщо відома його                                                           відносна густина.

Тип уроку: комбінований

Форми роботи: групова робота

Завдання для групової роботи

Завдання для 1-ї групи

1.  Обчисліть густину неону за воднем.

2.  Густина за киснем деякого газу дорівнює 0,5. Обчис­літь молекулярну масу газу.

  Завдання для 2-ї групи

1.  Легший чи важчий за повітря сірчистий газ S0₂?

2.  Обчисліть відносну молекулярну масу пароподібно­го йоду, якщо його відносна густина за воднем 127.

Завдання для 3-Ї групи

1.  Обчисліть відносну густину за повітрям метану СН₄. Поясніть, в якому положенні слід тримати пробірку при збиранні цього газу в дослідах.

2.  Обчисліть відносну молекулярну масу газу, знаючи, що його відносна густина за воднем дорівнює 35,5.

Завдання для 4-Ї групи

Обчисліть молекулярну масу газу, знаючи, що його густина за воднем дорівнює 32. Легший чи важчий за по­вітря цей газ? В якому положенні слід тримати пробірку при збиранні цього газу в дослідах?

Завдання для 5-ї  групи

1.  Легший чи важчий за повітря оксид карбону (IV)? В якому положенні слід тримати пробірку при збиранні цьо­го газу в дослідах?

2.  Газоподібна сполука має густину за воднем 15. Об­числіть відносну молекулярну масу сполуки.

Завдання для 6-Ї групи

1.  В якому положенні слід тримати пробірку при зби­ранні аміаку NН₃ в дослідах? Відповідь підтвердіть розра­хунком.

2.  У якого з газів — вуглекислого С0₂ чи чадного СО — відносна густина за повітрям більша?

 8 клас

Тема: Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук

Мета групової діяльності учнів: систематизація й узагальнення знань про класи                              неорганічних сполук, розкриття взаємозв’язку між речовинами.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань

Форми роботи: семінар

Коректуюча частина

Користуючись опорними схемами-конспектами, учні пригадують і повторюють властивості та добування окси­дів, основ, кислот, солей.

Навчаюча частина

1.   Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких мож­на здійснити перетворення:

Літій → літій оксид →літій гідроксид →літій ортофосфат

Є речовини: купрум(II) гідроксид, хлоридна кислота, кальцій ок­сид, магній, вода. Як можна добути з наведених речовин та продуктів їх взаємодії дві прості і чотири склад­ні речовини?

2.   Напишіть рівняння чотирьох способів добування цинк сульфату.

Контролююча частина

Полегшені варіанти

Варіант І

З переліку формул: СаС12 Na2O, MgC0₃, H₂S0₄, S0₂, NaOH, HN0₃, C0₂, Fe(OH)₃, HCl — випишіть окремо фор­мули: а) основних оксидів; б) кислотних оксидів; в) ос­нов; г) кислот; д) солей .

Для вказаних вами основних та кислотних оксидів на­пишіть рівняння реакцій, що характеризують хімічні влас­тивості цих сполук.

Варіант II

З переліку формул: Na₂CO3, H2S, CaO, Ва(ОН)₂, S0₃, Fe₂(S0₄)₃, KOH, HBr, KN0₃, Fe(OH)₃ — випишіть окремо формули: а) основних оксидів; б) кислотних оксидів; в) ос­нов; г) кислот; д) солей.

Для вказаних вами основ напишіть рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості цих сполук.

Варіант III

З переліку формул: Ba(N0₃)₂, NaOH, HCl, CaO, S0₃, Mg₃(P0₄)₂, H₂S0₄, Ca(OH)₂, C0₂, H₃P0₄, K₂0 — випишіть окремо формули: а) основних оксидів; б) кислотних окси­дів; в) основ; г) кислот; д) солей.

Для вказаних вами кислот напишіть рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості цих сполук.

Варіант IV

З переліку формул: CaO, Pb(N0₃)₂, Р₂0₅, Ва(ОН)₂, К₂0, СаС1₂, H₂Si0₃, N₂O_s, KOH, CuS0₄, — випишіть окремо фор­мули: а) основних оксидів; б) кислотних оксидів; в) основ; і ) кислот; д) солей.

Для вказаних вами солей напишіть рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості цих сполук.

Варіанти середнього рівня складності

Варіант V

Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення:

Кальцій → кальцій оксид → кальцій гідроксид → кальцій хло­рид –аргентум  хлорид .

Варіант VI

Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення:

купрум →купрум(II) Оксид   → купрум (II) хлорид → купрум(II) гідроксид→

→ купрум (II) сульфат→ барій сульфат

Ускладнені варіанти

Варіант IX

Є речовини: оксид карбону (IV), вода, ка­лій гідроксид, оксид барію, хлоридна кислота. Як можна добути з наве­дених речовин та з продуктів їх взаємодії дві прості і чоти­ри складні речовини?

Напишіть відповідні рівняння реакцій.

Варіант X

Є речовини: сульфатна кислота, кальцій оксид, цинк, вода, оксид купруму (II). Як можна добути з наведених речовин та продуктів їх взаємодії дві прості і чотири складні речови­ни? Напишіть відповідні рівняння реакцій.

Варіант XI

Є речовини: купрум (II) сульфат, калій гідроксид, барій хлорид, хлоридна кислота. Між якими із зазначених речовин можливі хімічні реакції? Складіть відповідні рівняння ре­акцій.

Варіант XII

Напишіть рівняння чотирьох неоднотипних реакцій до­бування магній хлориду.

 7 клас

Тема: Добування, властивості і застосування кисню

Мета групової форми навчання: за­кріплення знань про добування, властивості                                                            й застосуван­ня кисню.

Тип уроку: комбінований

Форми роботи : семінар, (додаткові форми роботи на розсуд вчителя)

Коректуюча частина

1.                Як можна одержати кисень в лабораторії?

2.                Як зібрати кисень та довести його наявність?

3.                Які речовини називають оксидами? Наведіть прик­лади.

4.                Які галузі застосування кисню вам відомі? Які влас­тивості кисню зумовлюють його застосування?

5.                Що вам відомо про хімічні властивості кисню?

Навчаюча частина

1.                Скласти формули оксидів таких елементів: Ва, Сг(ІІІ),S(ІV),СІ(VІІ),Аg.

2.                Закінчіть рівняння реакцій, прочитайте вголос скла­дені рівняння:

а)     Н₂ + 0₂ → Н₂0

б)    NаNОз → NаN0₂ + 0₂

в)     Fе₂0₃ + А1 → Fе + А1₂0₃

г)     Н₂S + 0₂ → Н₂0 + S0₂

Вкажіть рівняння реакції сполучення.

Контролююча частина

Варіант І

У наведеному переліку формул підкресліть формули оксидів:

Fе(ОН)₂, Na ₂0₂, МgS, Мg0, MgС12, Na ₂0, Fе(ОН)₃.

Складіть рівняння реакцій сполучення, в результаті яких із простих речовин добувають вказані вами оксиди.

Варіант II

У наведеному переліку формул підкресліть формули оксидів:

ZnBr₂, ZnО, ZnS, Al₂0₃, AlPO₄.

Складіть рівняння реакцій сполучення, в результаті яких із простих речовин

Варіант III

У наведеному переліку формул підкресліть формули оксидів:

со₂, сн₄, н₂со₃, н₂о, Mg ₃N₂.

Складіть рівняння реакцій, в результаті яких із прос­тих речовин добувають вказані вами оксиди.

Варіант IV

У наведеному переліку формул підкресліть формули оксидів:

Са3Р₂, ВаС1₂, СаО, Сr₂0₃, Н₂S.

Складіть рівняння реакцій, в результаті яких із прос­тих речовин добувають вказані вами оксиди.

8 клас

Тема: Розв’язування задач з використанням об'ємних відношень газів та поняття "молярний об’єм газів".

Мета групової форми навчання: застосування поняття „молярний об’єм газів“                                                                  у нестандартних ситуаціях.

Тип уроку: комбінований

Форми роботи: семінар 

Навчаючій частині передує актуалізація знань школя­рів з питань: молярний об’єм газів, залежність між кіль­кістю і об’ємом газоподібної речовини, визначення закону об’ємних відношень газів.

Навчаюча частина

1.  Який з газів: оксид карбону (IV) масою 4,4 г чи ок­сид нітрогену (IV) масою 4,6 г за нормальних умов займає біль­ший об’єм?

2.  Обчисліть об’єм водню (н.у.), що виділяється від взаємодії 0,6 моль соляної кислоти з достатньою кількістю магнію.

3.  Скориставшись законом об’ємних відношень газів, обчисліть об’єм хлороводню, що утворюється при взаємо­дії 15 л водню з достатньою кількістю хлору (н.у.).

4.  В результаті спалювання чадного газу СО об’єм газової суміші зменшився на 10 мл (н.у.). Який об’єм чадно­го газу прореагував? Який об’єм вуглекислого газу утво­рився? (Всі виміри проведено за однакових умов).

Контролююча частина

Варіант І

1.  Обчисліть об’єм водню (н.у.), що виділяється при изаємодії алюмінію масою 2,7 г з достатньою кількістю сульфатної кислоти.

2.  В результаті взаємодії азоту з воднем утворюється газоподібна сполука аміак NН₃. Які об’єми азоту та водню прореагували, якщо в результаті реакції об’єм суміші піс­ля приведення до попередніх умов зменшився на 60 л?

Варіант II

1.  При взаємодії алюмінію з сульфатною кислотою виді­лилось 6,72 л водню (н.у.). Яка маса сульфатної кислоти про­реагувала?

2.  В результаті взаємодії оксиду нітрогену (II) з киснем ут­ворюється оксид нітрогену (IV). Який об’єм кисню (н.у.) по­трібно взяти для проведення такої реакції, якщо після її закінчення об’єм газової суміші, приведений до попередніх умов,становить 20 л?

Варіант III

1.  При взаємодії натрію з водою утворилось 8 г гідрок­сиду натрію. Який об’єм водню (н.у.) виділився при цьому?

2.  В результаті спалювання 36 л суміші водню з кис­нем (н.у.) обидва гази повністю прореагували. Визначте об’ємний склад вихідної суміші.

7 клас

Тема: Визначення валентності за формулами бінарних сполук.         Складання хімічних формул речовин за валентністю атомів елементів

Мета групової форми навчання: фор­мування досвіду складання формул бінарних сполук та виз­начення        валентності атомів елементів

Тип уроку: формування вмінь і навичок

Форми роботи: семінар, ( інші форми роботи на розсуд вчителя)

Коректуюча частина

1.    Що називається валентністю хімічних елементів? Відповідь підтвердіть конкретними прикладами.

2.    Назвіть хімічні елементи зі сталою валентністю І.

3.    Назвіть хімічні елементи зі сталою валентністю II.

4.    Який ви знаєте хімічний елемент зі сталою вален­тністю III?

Навчаюча частина

1.    Визначте валентність елементів у таких сполуках з Оксигеном:

С0₂, V₂0₇, Сu₂0, СuО,  Al₂О ₃, С1₂0₇.

2.    Заповніть таблицю формулами сполук, складеними за валентністю хімічних елементів:

	Br(I)	О	N(III)	S(II)
Fe(III)
Li (І)
Cu(II)

Контролююча частина

Варіант І

1.    Визначте валентність елементів у сполуках з Хло­ром, в яких він одновалентний: ВаС1₂, NaCl, CuCl₂, СС1₄, HCl, ZnCl₂

Запишіть назви всіх елементів-металів, що увійшли до складу зазначених формул.

2.    Складіть формули речовин за валентністю хімічних елементів:

Il         IV       VII    V

MnO, МnО, МnО, СIO, NaO.

Варіант II

1.  Визначте валентність елементів у сполуках з Сульфуром, в  яких він двовалентний: FеS, К₂S, Аg₂S, Н₂S, МgS, СS₂.

Запишіть назви всіх елементів-металів, що ввійшли до  складу зазначених формул сполук.

2. Складіть формули речовин за валентністю хімічних елементів:

IV      II    ІІІ      І       V

    СН, СО, СгО, AgO, АsО.

Варіант III

1. В якій із сполук, формули яких зазначено нижче, валентність Нітрогену найвища: NH₃, N ₂0, N0, N0₂,  Mg₃N₂

Запишіть назви всіх інших елементів, що ввійшли до складу формул.

2. Складіть формули речовин за валентністю хімічних елементів:

      IIІ        II       II        VI      V

FеСІ, FеСІ, Fе S ,   WO,    IO

Варіант IV

1.     В яких із зазначених нижче формулах  елементи  про­являють валентність IV: Sі0₂, S0₃, Fе₂0₃, С0₂, РЬО, Мn0₂?

Запишіть назви всіх елементів-неметалів, що ввійшли до складу формул сполук.

2. Складіть формули речовин за валентністю хімічних елементів:

IV    ІV             VI

S0,   SіН,  НО,  SеО, КО

Варіант V

1. В яких із зазначених нижче формулах сполук елемен­ти проявляють валентність III: S0₃, РН₃, А1С1₃, В₂0₃, СIO₃?

Запишіть назви не менше п’яти елементів, що ввійшли до складу цих формул.

2. Складіть формули речовин за валентністю хімічних елементів:

  І     IV І    IV        І    VI

ZnCI,   СС1, РbО, КВг, SеО.