Розробки уроків

Розробки уроків

з теми:

«Складні речовини.

Основні класи неорганічних сполук».

у 8 – класі.

         Вивчення нових речовин (кислот, основ, солей), а також реакцій нового типу (реакції обміну) дає можливість вдосконалювати знання хімічної мови і вміння складати хімічні формули, рівняння. У цій темі далі розвиваються знання про валентність складу речовини, закон збереження маси речовини.

         В ході вивчення цієї теми є можливість поповнити світоглядні знання учнів про явища, збагатити уяву про одиничне, особливе і загальне в складі і властивостях кислоти, основ, солей, новими приладами підтвердити взаємозв’язок речовин.

         При розгляді властивостей кислот, основ, солей потрібно частіше використовувати прийоми порівняння, пропонувати завдання, де передбачено самостійне виявлення учнями ознак порівняння, формування, уміння робити узагальнюючі висновки після проведеного порівняння. В зв’язку з цим необхідно дати учням можливість робити дедуктивні узагальнення про характерні ознаки кислот, основ, солей, а також передбачити властивості невідомих їм речовин, які відносилися до одного із класів: кислот, основ чи солей.

         В даній темі формуються нові уявлення про склад і хімічні властивості води. Саме тому, не випадково, в процесі вивчення цієї теми формуються і початкові екологічні знання, які слід пов’язати з практикою природоохоронної роботи. Розглядаючи роль води в житті живої природи і значенні її для народного господарства, слід звернути увагу учнів на те, що хімічні заводи використовують велику кількість води, яка іноді сягає тисячі тонн на 1 тонну виробленої продукції. Тому до запасів природної води не можна відноситися необдумано, її потрібно берегти. Один із шляхів зменшення витрат води на виробництві – багаторазове його використання – в даний час реалізується на багатьох заводах нашої країни.

         З метою розвитку логічного мислення необхідно дати учням можливість самостійно робити порівняння складу кислот, основ, солей, виявляти загальні та суттєві ознаки подібності, співвідносити загальне та одиничне на прикладі реакції нейтралізації як різновидності реакції обміну.

         Розвитку учнів сприяє виконання завдань, в яких передбачено порівняння груп речовин за кількома найбільш характерними ознаками, складання плану опису властивостей речовин, самостійна робота з підручником і дидактичними матеріалами.

         Рекомендується така додаткова література для учнів:

В. І. Максін «Хімія. Людина. Природа». – К.: «Рядянська школа», 1984.

М. М. Круглицький «Дивовижний світ хімії»,  – К.: «Рядянська школа», 1984.

В. В. Сорокін, Е. Г. Золошніков «Як ти знаєш хімію?»  – Л. «Химия», 1987.

Енциклопедичний словник юного хіміка під ред. М. А. Прокоф’єва . – М. «Педагогіка» 1982.

Тема. Кислоти. Основи. Солі.

Мета. Ознайомити учнів зі складом, назвами й класифікацією кислот, основ,

            солей; з’ясувати їх фізичні властивості; розглянути поширення кислот,

            солей у природі; формувати навики складання формул солей за їхніми

            назвами.

Обладнання та матеріали: Зразки кислот, твердих лугів, солей. Таблиця

                                                  розчинності основ, кислот і солей у воді.

                                                  Інструкції з правил техніки безпеки. Таблиці

                                                  «Кислоти», «Основи», «Солі». Карта України.

Міжпредметні зв’язки: Природознавство: кислотність грунтів.

                                           Географія: основні родовища солей в Україні.

                                           Біологія: вміст органічних кислот в продуктах

                                           харчування, роль мінеральних солей для живих

                                           організмів.

                                           Екологія: шкідлива дія кислот на навколишнє

                                           середовище (кислотні дощі).

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний етап.

II Актуалізація опорних знань.

Хімічний диктант.

1.                 За назвами речовин написати їх формули:

а)      натрій оксид;

б)      нітроген (V) оксид;

в)      магній оксид;

г)       ферум (III) оксид;

д)      барій оксид;

е)       літій оксид.

2.                 За формулою назвати оксид:

            а)СаО;   б)S0₃;   в)N₂0;     г)С0₂;      д)FeO;      e)ZnO.

Оцінка відповідає кількості правильних відповідей.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Склад і назви:

                  а) кислот;

На дошці записую формули деяких кислот і зазначаю їх назви. Наприклад:

НСІ - хлоридна кислота;

H₂SO₄ - сульфатна кислота;

HN0₃ - нітратна кислота',

Н₂С0₃ - карбонатна кислота',

Н₃РО₄ - ортофосфатна кислота.

Учні порівнюють формули кислот: знаходять подібність та відмінність у їх складі. Разом формулюємо визначення кислот: кислоти - це складні речовини, до складу яких входять атоми гідрогену й кислотного залишку. Для кращого запам’ятовування наводжу таку схему:

Кислота = гідроген + кислотний залишок

Далі працюємо з таблицею 9. «Склад і назви кислот» (підручник Хімія. 8кл. Н. М. Буринська, с.106).

б)      основ;

Навожу приклади формул основ та їх назви:

NaOH - натрій гідроксид;

Са(ОН)₂ - кальцій гідроксид;

Аl(OН)з - алюміній гідроксид',

Fe(OH)₃ –ферум(III)гідроксид.

Порівнюючи склад та назви основ, учні роблять висновок: основи - це складні речовини, до складу яких входить атом металу та гідроксогрупа         [-ОН], кількість якої визначається валентністю металу.

в)      солі.

Солі розглядаємо як складні речовини, які містять атом (-и) металу (-ів) та кислотний (-і) залишок.

Працюючи з таблицею 13 "склад та назви солей" (с.120) знайомимося з номенклатурою солей.

2. Класифікація кислот та основ.

Повідомляю учням, що речовини класифікують за певними ознаками. Ще раз звертаємо увагу на сталу та змінну частини кислот та основ і визначаємо за якими ж ознаками їх класифікують.

КИСЛОТА

             За основністю                                            за складом кислотного

                                                                                      залишку

-одноосновні (НСІ, HNO₃; НВr )          - оксигеновмісні (HN0₃; H₂S0₄; Н₃Р0₄)

-двохосновні (H₂S, H₂S0₃; H₂S0₄)            - безоксигенові (HCl; НВr; H₂S )

-триосновні (Н₃Р0₄)

ОСНОВА

за розчинністю у воді

-розчинні (луги)                                                 - нерозчинні

NaOH; КОН; Ва(ОН)₂                                         Си(ОН)₂; Fe(OH)₃; Аl(ОН)₃

1.      Фізичні властивості кислот, основ, солей.

Демонструю зразки наявних кислот, лугів, солей.

Робота з таблицею «Розчинність кислот, основ, солей у воді”.

2.      Поширеність у природі кислот та солей.

Робота з підручником (с. 107-108; с. 120-121)

3.      Правила техніки безпеки при роботі з кислотами, лугами.

 IV. Узагальнення та систематизація знань.

1. Заповнити таблицю:

№ п/п	кислота		основа		сіль
	хімічна формула	назва	хімічна формула	назва	хімічна формула	назва
1	HNO3	?	?	натрій гідроксид	?	натрій нітрат
2	?	хлоридна кислота	Са(ОН)2	?	СаС12	?
3	H2SO4	сульфатна кислота	?	барій гідроксид	?	?
4	?	?	КОН	?	К3PO4	калій фосфат

2. Користуючись „Таблицею розчинності кислот, основ, солей у воді” визначити, які з основ та солей у вищескладеній таблиці (завд.№1) є нерозчинними у воді.

V.  Домашнє завдання.

§32; §35(с.114-115);

§37. Впр. 1(с. 110)

          Впр. 1;2(с.123)

IV. Підбиття підсумків уроку.

Тема. Хімічні властивості кислот. Реакція обміну.

Мета. Вивчити хімічні властивості кислот, застосування індикаторів;

           ознайомити учнів із рядом напруг металів, його застосування під час

           складання рівнянь хімічних реакцій; визначити суть реакцій обміну.

Обладнання й матеріали: розчини хлоридної та сульфатної кислоти, цинк,

                                                мідь, кальций оксид, лакмусовий папірець,

                                                метилоранж, пробірки, ряд напруг металів.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

I.      Організаційний момент.

II.      Актуалізація опорних знань.

БЕСІДА.

1.      Які речовини називають кислотами, основами та солями?

2.                  Назвіть кислоти: H₂S; HNO₃; H₂S0₄. Вкажіть, до яких кислот вони відносяться.

3.                  Визначте, які з наведених основ розчинні, а які - ні у воді: КОН; Zn(OH)₂; Са(ОН)₂.

4.                 Як називають солі таких кислот:

а)      хлоридної;

б)      карбонатної;

в)      нітратної.

5.                 Складіть формули солей: Al_x(N0₃)_y, Ba_xCl_y, Na_x(P0₄)_y.

6.                 Яких правил техніки безпеки слід дотримуватися при роботі з розчинами кислот, лугів?

7.                 Перевірити домашнє завдання учнів. Оцінити роботу трьох учнів.

III.      Вивчення нового матеріалу.

1.     Дія кислот на індикатори.

Демонструємо дію хлоридної та сульфатної кислот на індикатори. Ставлю проблемне питання: „На вашу думку, чому в розчинах різних кислот індикатори однаково змінюють забарвлення?”

Результати досліджень оформляємо у вигляді таблиці:

Індикатор	Забарвлення
	у воді	розчинах кислот
Лакмусовий папірець	Жовтий	Червоний
Метиловой-оранжевий	Оранжевий	Рожевий
Фенолфталеїн	безбарвний	Безбарвний

2.     Взаємодія кислот з металами.

Розгляд цього питання починаю з демонстрації дій хлоридної кислоти на цинк та мідь. Із спостережуваного робимо висновок, що не всі метали реагують з кислотами. Тут знайомлю учнів з витискувальним рядом металів, його автором М. М. Бекетовим. Пояснюю як користуватися цим рядом.

Складаємо рівняння реакції між кислотою та цинко, відмічаємо продукти, які утворюються: сіль і водень.

Zn + 2HCI = ZnCl₂ + Н₂  .

Учні самостійно складають рівняння реакцій між залізом та сульфатною кислотою. Порівнюють записи та відмінність між ними.

Fe + H₂S0₄ = FeS0₄ +Н₂  .

3.     Взаємодія кислот з основними оксидами. Реакції обміну.

Учень-лаборант демонструє дію хлоридної кислоти на кальцій оксид. Учні спостерігають розчинення оксиду під дією кислоти. З допомогою вчителя складають рівняння реакцій:

2 НСІ + СаО = СаС1₂ + Н₂0.

Далі пропоную по аналогії скласти рівняння реакцій між купрум (III) оксидом та сульфатною кислотою:

H₂S0₄ + СuО = CuS0₄ + Н₂0.

Співставляємо ці записи, звертаю увагу на склад і належність до певного класу вихідних речовин та продуктів реакцій.

Повідомляю учням, що реакція між оксидом та кислотою відносяться до реакцій обміну. Пропоную сформулювати визначення реакцій обміну. На переносній дошці слова-підказки: складові частини, нові, обмінюються, речовини, складні, утворюються.

4.     Правила роботи з кислотами.

ДЕМОНСТРАЦІЯ.

а)      розведення сульфатної кислоти водою.

б)      руйнування паперу сульфатною кислотою.

IV. Домашнє завдання.

1.      домашній експеримент: в продуктах харчування (яблуці, лимоні, оцті, молоці, квашеній капусті...) довести наявність кислого середовища. Для цього кожен учень отримує смужки універсального індикаторного паперу.

2.      §33, впр.5.

V. Підведення підсумків уроку.

Тема. Хлоридна кислота: властивості, добування, застосування.

Мета. Вивчити властивості, добування, застосування хлоридної кислоти,

            якісною реакцією на хлоридну кислоту та її солі; закріпити навички

            проведення хімічного експерименту, складання хімічних рівняню;

           формувати вміння робити висновки за результатами експерименту.

Обладнання й матеріали: електрохімічний ряд напруг металів; розчини

                                               хлоридної кислоти, аргентум нітрату, ферум (III)

                                               хлориду, магнієвий порошок, гранули цинку,

                                               мідні ошуркм, пробірки, прилад для нагрівання.

Міжпредметний зв’язок: Біологія: роль хлоридної кислоти в процесі

                                               травлення.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

I.      Організація класу до роботи.

II.      Актуалізація опорних знань.

1.      Який хімічний склад хлоридної кислоти?

2.      Як називаються солі цієї кислоти?

3.      Як довести на досліді, що вона кислота?

4.      До яких кислот відноситься?

III.      Вивчення нового матеріалу.

1.                Добування хлоридної кислоти в лабораторних умовах (демонстраційний експеримент).

Учням повідомляю, що у лабораторних умовах добувають, розчиняють гідроген хлорид у воді. Гідроген хлорид одержують з натрій хлориду при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.

NaCl+H₂SO₄ → NaHSO₄ + HCl

Газ, що виділяється при цьому пропускають крізь воду з утворенням розчину хлоридної кислоти. Добутий розчин використовуємо для лабораторної роботи.

2.                Лабораторна робота №4. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

Клас ділю на три групи. Кожна група досліджує дію хлоридної кислоти

на один з металів:

I-                  ша група діє на магній;

II-               га група діє на цинк;

III-            тя група діє на мідь.

Керівник кожної групи відповідає про результати експерименту і визначає учня, який на дошці записує хімізм можливих реакцій:

M_g + 2HCl = MgCl₂ + H₂

Zn + 2HCl = ZnCl₂ + H₂  

Cи + HCl  ≠

3.                Якісна реакція на хлоридну кислоту та її солі.

Реактиви на цю кислоту та її солі є аргентум нітрат. Цей дослід виконує учень-лаборант.

HCl + AgNOз = HNO з +AgCl

FeCl3 +3AgN0₃ = Fe(N0₃ )₃ +3AgCl

Спостерігаємо утворення білого сирнистого осаду.

4.      Хлоридна кислота реагує з основними оксидами, з утворенням солі та води.

Fe₂0₃ + 6 НСІ = 2 FeCl₃ + ЗН₂0

5.                Застосування хлоридної кислоти. Робота з підручником. (§34, с. 113)

IV. Закріплення знань.

Виконати завдання 3; 6(a) (с. 114).

V. Домашнє завдання.

§34.

Напишіть рівняння реакцій взаємодій хлоридної кислоти з металлами: Fe, Pb, Mg, Al, Ca, Sn, Ni, Ba.

Тема.Добування лугів.Хімічні властивості основ.

Мета. Ознайомити учнівіз способами добування лугів; хімічними

            властивостями основ; реакцією нейтралізації. Поглибити знання про

            властивості кислот. Порівняти хімічні властивості розчинних та

            нерозчинних основ; розглянути правила техніки безпеки під час роботи

            з лугами.

Матеріали й обладнання: розчини натрій гідроксиду, фенолфталеїну,

                                               хлоридної кислоти, кальцій гідроксиду, скляна

                                               трубочка, пробірки, розчин купрум (II) сульфату,

                                               сухий купрум (II) гідроксид, спиртівка.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

I.      Організація учнів до роботи.

II.      Актуалізація опорних знань.

ХІМІЧНИЙ ДИКТАНТ.

Якщо диктую формулу, учні записують назву і навпаки.

1)     хлоридна кислота;

2)      натрій оксид;

3)      С0₂;

4)      сульфатна кислота;

5)      СаО;

6)      магній оксид;

7)      сульфур (IV) оксид;

8)      ферум (III) оксид;

9)      карбонатна кислота;

10)     алюміній оксид;

11) НзР0₄;

12) нітратна кислота.

III.      Вивчення нового матеріалу.

1.                               Способи добування лугів - розчинних у воді основ.

а)     дією води на лужні, лужноземельні метали:

2Na + 2Н_гО = 2NaOH + Н₂

СаО + 2Н₂0 = Са(ОН)₂ + Н₂

б)  дією води на оксиди лужних, лужноземельних металів:

Na₂0 + H₂0 =2NaOH

                                            СаО + Н₂0 = Са(ОН)₂

2.                                Хімічні властивості основ.

Лабораторна робота №5. Взаємодія розчину лугу з кислотою.

Роботу виконуємо згідно методики. Учні спостерігають за зміною забарвлення – ознакою хімічної реакції.

NaOH + HCl = NaCl + H₂0

Учні знайомі вже з реакціями обміну. У даному випадку звертаємо їх увагу на те, що такі реакції обміну, які відбуваються між кислотою та основою з утворенням солі та води називають нейтралізацією.

Лабораторна робота №6. Взаємодія нерозчинних основ з кислотою.

На прикладі дії хлоридної кислоти на купрум (II) гідроксид, учні переконуються, що нерозчинні у воді основи можна розчинити кислотою:

Си(ОН)₂ + 2НСІ = СиС1₃  + 2Н₂0.

Хімізм реакції пропоную записати самостійно.

Лабораторна робота №7. Розкладання нерозчинного гідроксиду під час нагрівання.

Виконуючи цю роботу, учні спостерігають за зміною забарвлення з блакитного на чорне. Такими змінами супроводжується розклад купрум (II) гідроксиду при нагріванні:

Си(ОН)₂ →CuO + Н₂0.

Розчинні у воді основи – луги – реагують з оксидами кислотного характеру. В даному випадку є можливість наглядно показати зв’язок предмету з життям. Для досліду використовую розчин кальцій гідроксиду і запрошую бажаючого учня продути через скляну трубочку в розчин повітря, яке він видихає. Через певний час учні спостерігають за помутнінням розчину, тобто пройшла хімічна реакція:

Са(0Н)₂+С0₂=СаС0₃     +Н₂0.

IV. Систематизація та узагальнення здобутих знань.

Робота з підручником (с. 116-117) таблиця 12 «Хімічні властивості основ».

V.  Домашнє завдання.

Вивчити §35.

Виконати впр.4;8 с.117.

Тема: Поняття про амфотерні гідроксиди та оксиди (на прикладі гадроксиду

 й оксиду цинку).

Мета: Дати уявлення про речовини, що поєднують властивості основ і

            кислот, основних і кислотних оксидів.

Обладнання та реактиви: таблиця розчинності, розчини цинк хлориду,

                                                натрій гідроксиду, хлоридної кислоти, штатив з

                                                пробірками.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

I.      Організаційний момент.

II.      Актуалізація опорних знань у вигляді бесіди з класом.

1.      Яка хімічна властивість є найхарактернішою для кислот? (Взаємодія з основами.)

2.                 Яка хімічна властивість є найхарактернішою для основ? (Взаємодія з кислотами.)

III.      Вивчення нового матеріалу.

Перед класом ставимо завдання:

- дослідити, чи реагуватиме цинк оксид та гідроксид з розчином кислоти та лугу?

Як показує експеримент, при дії лугу на розчин цинк хлориду випадає білий драглистий осад:

ZnCl₂ + INaOH = Zn(OH)₂ +2NaCl

Осад ділимо у дві пробірки. До вмісту однієї по краплям доливаємо хлоридну кислоту. Спостерігаємо за розчиненням осаду.

Пропоную учням зробити висновок: яку властивість проявляє цинк гідроксид? (Веде себе як основа.)

Zn(OH) ₂ + 2НСІ = ZnCl₂ + 2Н₂0

До вмісту другої пробірки доливаємо лугу до повного розчинення осаду. Питання учням класу: а тепер як веде себе цинк гідроксид? Відповідь: як кислота.

Zn(OH)₂ + 2 NaOH = Na₂Zn0₂ + 2Н₂0

Загальний висновок: цинк гідроксид проявляє основні (діє з кислотами) та кислотні (діє з лугом) властивості. Такі речовини, які поєднують в собі і кислотні, і основні властивості називаємо амфотерними.

Повідомляю, що і цинк оксид має подібні, тобто амфотерні, властивості.

ZnO + 2НСІ = ZnCl₂ + Н₂0

ZnO + 2 NaOH = Na₂Zn0₂ + Н₂0

На прикладі цинкату натрія знайомлюучнів з подвійними солями: містять два різні метали, крім кислотного залишку.

IV. Закріплення знань.

Подумай! Двоє учнів проводили хімічний експеримент з одержання амфотерного гідроксиду алюмінію. Один з них спочатку влив у пробірку розчин лугу, а потім розчин алюміній хлориду, а другий учень навпаки: розчин алюміній хлориду, а потім розчин лугу. Чи має значення порядок зливання розчинів? Чому?

V.  Домашнє завдання.

Вивчити §36.

Повторити §§ 29-35.

VI. Підведення підсумків уроку.

Тема. Узагальнення й закріплення знань про склад, назви, класифікацію

            кислот, їхні хімічні властивості.

Мета. Закріпити навички записування формули кислот, складання хімічних

            рівнянь за участі кислот, виконання практичних завдань.

Обладнання й матеріали. Таблиця розчинності, електрохімічний ряд напруг

                                                металів, розчини кислот, індикаторів, штатив з

                                                пробірками.

Тип уроку. Узагальнення й сиитематизація знань.

Хід уроку.

I.      Організаційний момент.

II.      Актуалізація опорних знань.

1.           Атом якого елемента входить до складу всіх кислот?

2.                 За якими ознаками класифікують кислоти?

3.                 Яких правил техніки безпеки слід дотримуватися при розбавленні кислот?

4.                 В яких продуктах харчування вам вдалося виявити кисле середовище? Як?

5.                 Чому в домашній роботі при виконанні вправи №5 вам не вдалося закінчити кожне запропоноване рівняння реакцій?

6.                 Як користуватися витискувальним рядом активності металів?

III.      Узагальнення й систематизація знань.

ЗАВДАННЯ.

1.    За даними кислотними залишками складіть формулу кислот:

І – В: = S; -NO₃; = Si0₃;

ІІ – В: -Br; =S0₃;  Р0₄;

ІІІ – В: =S0₄; =С0₃; -F;

IV – B: -І; =СlO₄;  As0₄.

2.    Експериментальне. Видано три пробірки з барвниками. Виявіть, в якій знаходиться кислота.

3.    Дано оксиди:   I – В: С0₂; S0₂; N₂0₅;    II – В: P₂O_s; S0₃; Si0₂.

Напишіть формули кислот, які їм відповідають та назвіть їх.

4.    До схеми підберіть рівняння реакцій та вкажіть їх типи:

Mg₃(P0₄)₂

  I – В: Mg→MgO→MgCl₂
      II – В: H₂0→0₂→Zn0→Zn(N0₃)₂.
III – В: H₂→H₂S→S0₂→H₂S0₃.
Самостійна робота.
І - рівень складності. (76)
Докінчити:
а) НСІ + Mg  →MgCl₂ + А
б) HNО₃ + ZnO = Zn(N0₃) ₂ + В.
II - рівень складності. (9 б.)
Докінчити рівняння можливих реакцій:

        а) Си+НСІ;                     б) Аl+НСl                         в) Fe+HN0₃    ;       
    г )Ag+H₂S0₄                    д) ВаО+ HN0₃

III. - рівень складності.         (12 б.)

Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення:

                             S  →  S0₂ →  S0₃ →   H₂S0₄  → BaS0₄.

Назвати речовини; вказати типи хімічних реакцій; визначити розчинність речовин у воді.

IV. Домашнє завдання.

      Повторити §§29-30. впр.6(с.111)

V. Підведення підсумків уроку.

Тема: Тематичне оцінювання №5 по темі „Оксиди. Кислоти. Основи.”

Мета: Виявити рівень навчальних досягнень учнів з теми.

Обладнання й матеріали: таблиця розчинності, періодична система

                                                      хімічних елементів Д.І. Менделєєва,

                                                      ряд активності металів.

Тип уроку. Урок контролю знань.

Хід уроку.

I.      Організаційний етап.

II.      Тематичне оцінювання.

І - ий рівень складності.

1.    Формула натрій оксиду:

    а) NaOH;                   б) Na₂C0₃;                     в) Na₂0.

2.                Речовини, формули яких КОН, Mg(OH)₂, Ва(OH)₂ називаються:

     а) солями;                               в) кислотами;

     б) гідроксидами;                    г) оксидами.

3.                Формула нітратної кислоти

     а) HNO₃;                 б) NaN0₃;            в) N₂0₅.

4.                Речовини, формули яких Fe₂0_#, Н₂0, ZnO, СаО називаються:

     а) Оксидами;          б) кислотами;         в)основами.

5.                Яка з основ нерозчинна у воді:

     a) NaOH;               б) Mg(OH)₂;            в) Ва(ОН)₂ .

6.                Кислоти на досліді можна розпізнати:

     а) лакмусом;       б) метилоранжом;     в) фенолфтаміном.

ІІ - ий рівень складності.

1.                Що таке „амфотерність”?

2.                З перерахованих речовин випишіть окремо формули кислот і основ, дайте їм назви:

NaOH, HCl, H₂S0₄, Са(ОН)₂, НВr, Си(ОН) ₂ , Н₃Р0₄, Fe(OH) ₃ .

3.                Вкажіть серед сполук наведених у завданні (2) ті, які розчиняються у воді.

ІІІ - ій рівень складності.

1.                Яка з наведених реакцій можлива

                а) Си + НСІ →          б) Fe + H₂S0₄ →          в) Mg + H₂S0₃→           .

2.                Знайдіть речовину, яка відрізняється за своїми властивостями від інших, чим саме різниться:

NaOH,       Аl(ОН)з,    Си(ОН) ₂ , Fe(OH)₃.

IV-ий рівень складності.

Знайдіть і виправте помилки, розставте коефіцієнти:

а)      Ва(ОН)₂ + H₂SO₄   → BaSO₄ + Н₂О;

б)        Си(ОН)₂ + НСl → СиСІ + H₂S0₄;

в)      СаО + HNO→ Ca(N0₃ )₂ + Н₂О.

III. Підбиття підсумків уроку.

Тема: Глюкоза як представник вуглеводів, альдегідоспирт.

Мета: дати уявлення про вуглеводи на прикладі глюкози, вивчити склад,

            будову, властивості, застосування глюкози. Продовжити вміння

            формувати прогнозувати хімічні властивості органічних речовин,

            виходячи з їх будови та наявності відповідних функціональних груп

            на прикладі глюкози як альдегідоспирту; розвивати пізнавальний

            інтерес, комунікативні якості, вміння користуватися різними

            джерелами інформацій, порівнювати, робити висновки,

            вдосконалювати уміння працювати в групі.

Обладнання: глюкоза, розчин лугу та купрум (II) сульфату, гліцерин, оцтова

                        кислота, спиртівка, пробірки, вода.

Метод роботи. Вивчення нового матеріалу груповим методом.

Девіз уроку.                              Якщо шлях твій до пізнання світу веде -

Яким би він не був важким і тривалим - вперед!

/Фірдуосі/

Хід уроку.

I.      Організаційний момент.

Вітаємо присутніх - гостей, учнів.

II.      Повторення раніше вивченого матеріалу.

У загадковій державі Хімія в області Органічна в районі Оксигеновмісні знаходиться багатофункціональне містечко Вуглеводи. Стара, але ще й сьогодні не забута назва Сахариди. Квартали Моносахаридна, Дисахаридна,  Полісахаридна містять вулиці незвичні смачні, солодкі та поживні, не в останню чергу - будівельні. Назви головних вулиць Глюкоза, Фруктоза, Сахароза, Лактоза, Крохмаль, Целюлоза, Глікоген.

Сьогодні, друзі, ви відправитесь в експедицію на вулицю Глюкоза. Однак, без перепустки вам не потрапити на неї. А перепустку ви одержите, якщо виконаєте завдання (додаток 2).

Учні, які об’єднані вже заздалегідь в оперативні групи (Теоретики, Біологи, Експериментатори) працюють над завданнями:

1.           знайди пару;

2.                 вивести формулу глюкози.

Результати записують всі три групи на дошці. Робимо аналіз відповідей, при необхідності виправлюємо неточності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Ну, що ж. Із завданням справились. В дорогу далеку мої вам настанови (роздано інструкції) [додаток 3]. Не баріться, швидко повертайтесь.

Учні працюють над завданнями інструкцій. Готуються до виступів. Варіанти виступів:

А. Група "Експерементатори".

Знаючи, що молекулярна формула глюкози С6Н12О6, а також, що 1 моль глюкози реагує з 5 моль оцтової кислоти з утворенням спирту, припускаємо, що у глюкозі є п’ять гідроксильних груп. Якщо це так, то глюкоза дає реакцію характерну багатоатомним спиртам. Експеримент це підтверджує, утворюється яскраво – синій розчин глюконату купруму (ІІ). Ще залишається група атомів, яка є функціональною у альдегідів. Це також підтвердилося експериментально: при нагріванні з яскраво – синього розчину випав червоний осад купрум (І) оксиду.

Свої спостереження учні записують в зошитах для лабораторних і практичних робіт.

Додатково досліджують розчинність глюкози у воді.

Б. Група "Теоретики".

1.     Фізичні властивості глюкози.

2.     Відновлення глюкози до шеститомного спирту – сорбіту.

                           

                            

 3.  Специфічні властивості глюкози  процеси бродіння:

 а) спиртове

С6Н12О6 → 2С2Н5ОН + 2СО2

             б) молочнокисле

     С6Н12О6  →2СН3 – СН – СООН

                                    |

                                   ОН

              в) маслянокисле

    С6Н12О6   → СН3 – СН2 – СН2– СООН + 2Н2 + 2СО2    ↑    .

4.     Глюкоза в природі. Учні мали завдання: "Зробити фотографії на вулиці Глюкоза". (додаток 4)

5.     Застосування глюкози. Відповідь ілюструється плакатом (додаток 5 ).

В. Група "Біологи".

1.     Поживна цінність глюкози, знаходження в природі.

2.     Утворення глюкози в зелених частинах рослин – фотосинтез.

6СО2  + 6Н2О  →    С6Н12О6  – Q

3.     Окислення глюкози

С6Н12О6  + 6О2 → 6СО2 + 6Н2О + Q

    Доповнення вчителя.

         У 1937 р. англієць  Хеуорс одержав Нобелівську премію за цикл робіт по темі «Вуглеводи». Він запропонував так звані перспективні формули глюкози, або як частіше називаємо – циклічні α-  і β-форми: 

α -  форма

β -  форма

Б. "Теоретики".

МЕТА: Користуючись довідковою літературою, розповісти про фізичні

           властивості  глюкози, її застосування.

ПОРЯДОК ДІЙ:

1.                Знайдіть у довідковій літературі  відомості про фізичні властивості глюкози, її застосування.

2.                Складіть рівняння реакцій:

а) відновлення глюкози воднем до шестиатомного спирту – сорбіту;

б) бродіння глюкози:

-         спиртове;

-         молочнокисле;

-         маслянокисле.

Зазначте умови бродіння.

3.          Складіть усний звіт.

4.          Задайте два питання іншим групам.

Додаткові завдання.

1.     Зробити фотографії на вулиці Глюкози (малюнки фруктів, рослин, в яких міститься глюкоза).

2.     Скласти плакат «застосування глюкози».

В. "Біологи".

МЕТА: З’ясувати, де зустрічається глюкоза в природі, її застосування і

              поживну цінність.

ПОРЯДОК ДІЙ:

1.     Прочитати тексти підручників з хімії, біології.

2.     Відберіть матеріал підручника, що розкриває знаходження глюкози в природі, її поживну цінність.

3.     Складіть усний звіт.

4.      Складіть рівняння реакцій:

а) утворення глюкози в зелених частинах рослин під дією сонячного світла;

б) окислення глюкози в організмі.

5.     Задайте два питання іншим групам.

IV. Закріплення.

1.     Експериментальне завдання групам: "Пізнайко по необережності пошкодив написи на склянках з речовинами. Допоможіть знайти гліцерин, глюкозу, оцтову кислоту".

2.     Графічний диктант (так; ні)

…чи вірно, що…

а) бджолиний мед складається з фруктози, глюкози?

б) при квашенні капусти відбувається спиртове бродіння?

в) глюкоза належить до класу альдегідів?

г) назва "вуглеводи" виникла тому, що перші  представники цього класу складалися, нібито, з атомів карбону та води?

д) з грецької "глюкос" – смачний?

е) глюкоза має солодкий смак, оскільки належить до класу багатоатомних спиртів?
є) знайдено вуглеводні, склад яких не відповідає формулі Cn(Н2О)m? 

ж) у результаті молочнокислого бродіння глюкози утворюється вершкове масло?

з) у клітинах організму відбувається окиснення глюкози?

и) фруктоза – ізомер глюкози?

Відповідь:

^  _   _ ^  _  ^  ^  _  _  ^

а  б   в г  д  е  є  ж  з  и

 V. Підсумок заняття. (2 хв.)

Людина народжується на світ,

Щоб творити, дерзати – не інакше,

Щоб залишити в житті добрий слід

І розв’язати всі важкі завданні.

Людина народжується на світ…

Для чого? Шукайте відповідь!

I.      Домашнє завдання. (1 хв.)

Дослідницька: написати "досьє" на фруктозу.

Додаток 1. 

Додаток 2. 

1.                 Знайди пару.

Відповідь: 1 – г; 2 – а, в; 3 – б; 4 – е.

1.                 Вивести молекулярну формулу глюкози, якщо при горінні  0,9 г цієї речовини утворюється 1,32 г карбон (IV) оксиду, 0,54 г води. Молярна маса – 180 г/моль.

Розрахунки проводять до простішої формули – (СН2О)

М (СН2О) = 30 г/моль

Отже, істинна формула С6Н12О6 .

Додаток 3.

Інструкції групі:

А. "Експерементатори".

МЕТА: Вивести структурну формулу глюкози та зробити припущення щодо  її хімічних властивостей.

ПОРЯДОК ДІЙ:

1.     Для визначення структурної формули, молекули та хімічних властивостей глюкози експериментально довели, що 1 моль глюкози реагує з 5 моль оцтової кислоти з утворенням естеру. Глюкоза має нерозгалужений карбоновий скелет.

2.     Дослідити:

а) розчинність глюкози у воді;

б) наявність гідроксильних груп [-ОН], характерних для багатоатомних спиртів;

в) наявність альдегідної групи.

     Скласти рівняння реакцій.

3.     Підготувати усний звіт.

4.     Задайте два питання іншим групам.

Додаток 4.

Фотографії глюкози