Документація кабінету хімії




МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ
НАКАЗ
16.07.2012  № 992


Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
3 серпня 2012 р. 
за № 1332/21644
Про затвердження Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», підпункту 41 пункту 4Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, що додаються.
2. Скасувати накази Комітету по нагляду за охороною праці України від 16 листопада 1998 року № 222 «Про затвердження Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів» та від 16 листопада 1998 року № 220 «Про затвердження Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів».
3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:
3.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3.2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.
Міністр
В. Балога
ПОГОДЖЕНО: 

Голова Державної служби 
гірничого нагляду та промислової безпеки України



О.І. Хохотва




ЗАТВЕРДЖЕНО 
наказ Міністерства 
надзвичайних ситуацій України 
16.07.2012  № 992


Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
3 серпня 2012 р. 
за № 1332/21644
ПРАВИЛА 
безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів
І. Загальні положення
1.1. Ці Правила встановлюють вимоги безпеки під час проведення занять у кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форм власності (далі - навчальні заклади).
Правила є обов’язковими для навчальних закладів і працівників навчальних закладів у межах покладених на них функціональних обов’язків.
1.2. На заняттях з фізики та хімії використовують технічні засоби навчання та обладнання навчального та загального призначення відповідно до базового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів навчальних закладів (з природничо-математичних і технологічних дисциплін), що визначається Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.
1.3. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (зі змінами) (далі - Положення про організацію роботи з охорони праці), комісія приймає навчальний заклад до нового навчального року, у тому числі й кабінети (лабораторії) фізики та хімії (далі - кабінети фізики та хімії).
1.4. У кабінетах фізики та хімії дозволяється використовувати електричне обладнання (вироби), що відповідає вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
1.5. Кабінети фізики та хімії забезпечуються аптечкою та інформацією про місцезнаходження і номер телефону найближчого закладу охорони здоров’я, де можуть надати кваліфіковану медичну допомогу.
Орієнтовний перелік медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки кабінетів фізики та хімії загальноосвітнього навчального закладу наведено у додатку 1 до цих Правил.
ІІ. Вимоги до приміщення кабінетів фізики та хімії
1. Вимоги до розміщення кабінетів фізики та хімії, їх обладнання
1.1. Площа приміщення кабінетів фізики та хімії, їх лаборантських, розміщення лабораторних меблів та мікроклімат мають відповідати вимогам ДСанПіН 5.2.2.008-01 «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63 (далі - ДСанПіН 5.2.2.008-01).
1.2. У лаборантській кімнаті при кабінетах фізики та хімії необхідно встановлювати шафи (стелажі) для зберігання демонстраційного обладнання. За потреби в лаборантській може бути влаштовано універсальний стіл (верстак, препараторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять виконує роботи з ремонту обладнання, підготовки дослідів та експериментів.
1.3. Лаборантські приміщення кабінетів фізики та хімії повинні мати внутрішнє сполучення з кабінетом. Необхідно передбачити другий вихід із лаборантської у коридор, на сходи, в рекреаційне або інше суміжне приміщення.
1.4. Згідно з ДСанПіН 5.2.2.008-01 підлога в кабінеті хімії повинна бути на теплій основі.
Не дозволяється покривати підлогу в кабінеті хімії матеріалами, що утворюють щілини або нестійкі проти дії агресивних речовин (паркет, ламінат).
1.5. Розміщення лабораторних меблів і обладнання у кабінетах повинно забезпечувати зручність, безпечне виконання робіт і відповідати вимогам ДСанПіН 5.2.2.008-01.
1.6. Відповідно до ДСанПіН 5.2.2.008-01 кабінети та лаборантські необхідно забезпечувати водопроводом і каналізацією.
2. Освітлення
2.1. Згідно з ДСанПіН 5.2.2.008-01 найменша загальна штучна освітленість горизонтальних поверхонь на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча 150 лк у разі використання ламп розжарювання і 300 лк у разі використання люмінесцентних ламп із світло-жовтим спектром випромінювання; коефіцієнт природної освітленості (далі - КПО) для горизонтальних поверхонь лабораторних столів повинен бути не менший ніж 2,0 %.
2.2. Штори затемнення, які використовуються під час проведення занять, у неробочому стані не повинні зменшувати природну освітленість у кабінетах. Регулювання відкриття штор має здійснюватися вчителем кнопкою біля вчительського столу.
2.3. Не дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світлорозсіювальної арматури.
Розташовувати світильники необхідно рядами, передбачивши можливість їх автономного вимикання.
2.4. Нагляд за станом та експлуатацією освітлювальних установок покладається на електрика або особу, відповідальну за електрогосподарство навчального закладу, яка має групу кваліфікації з електробезпеки не нижче третьої.
3. Електрична мережа
3.1. Електрична мережа кабінетів має відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.
3.2. Електрообладнання кабінетів із напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму необхідно заземлювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
3.3. Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету фізики необхідно застосовувати їх електричне розділення.
Розділення електричної мережі на окремі розгалуження, які електрично не пов'язані між собою, слід виконувати за допомогою розподільного трансформатора.
3.4. Струмопровідні частини пристроїв, що встановлені в кабінетах, треба надійно закривати захисними засобами (кожухами). Не дозволяється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими струмопровідними частинами.
3.5. Радіатори і трубопроводи опалювальної, каналізаційної та водо- провідної систем слід обладнувати захисними засобами, які виготовляються з ізоляційних матеріалів.
3.6. Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі виконуються тільки за умови вимкненої напруги. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх треба додатково захищати діелектричними засобами.
3.7. Щоб уникнути ураження електричним струмом у разі доторкування до патрона гвинтову металеву гільзу патрона слід з'єднувати з нульовим, а не фазовим проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники треба встановлювати лише в розрив кола фазового проводу.
3.8. Трипровідну електричну мережу необхідно підводити до електрощита керування. Електричний щит керування треба оснащувати кнопкою (рубильником) аварійного вимикання.
3.9. У кабінеті фізики з електрощита керування лінію однофазного струму необхідно підводити через захисно-вимикальний пристрій до демонстраційного столу і пульта керування комплексом апаратури електропостачання. У цьому разі запобіжники і вимикачі треба ставити тільки в коло фазового проводу.
3.10. Обладнання кабінету фізики необхідно вмикати послідовно від спільного вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні в цьому випадку повинні бути вимкнені. Вимикають обладнання у зворотному порядку.
3.11. У кабінетах фізики та хімії не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм.
Не дозволяється застосовувати запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний більш як на 25%.
3.12. Якщо помічено несправності в електромережі, у тому числі і у випадку виходу з ладу електролампи чи запобіжника, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу.
4. Опалення і вентиляція
4.1. Кабінети фізики та хімії та лаборантська забезпечуються опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до ДСанПіН 5.2.2.008-01 з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалися температура у межах 17-20°С, вологість - 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1 м/с .
4.2. Природна вентиляція здійснюється за допомогою фрамуг або кватирок із зручними пристроями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх, стоячи на підлозі.
4.3. У кабінеті хімії:
для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливо діючих газів і парів, установлюються витяжні шафи, які обладнуються верхніми і нижніми відсмоктувачами, що дає змогу регулювати видалення шкідливих речовин із робочої зони, та бортиками, котрі запобігають протіканню рідини на підлогу;
стулки витяжної шафи відчиняються і зачиняються лише у вертикальному напрямі. Щоб підтримувати стулки у потрібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції;
витяжні шафи обладнуються всередині електричним освітленням у вибухобезпечному виконанні відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98. Перемикачі встановлюють поза шафою. До витяжної шафи мають бути підведені вода, каналізація. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічних підводів з метою захисту від корозії періодично покривають кислотостійким лаком або олійною фарбою.
5. Пожежна безпека
5.1. Приміщення кабінетів та лаборантської повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).
5.2. Приміщення кабінетів та лаборантської слід забезпечувати первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153. Їх технічне обслуговування необхідно здійснювати відповідно до паспортів заводів-виготовлювачів, а також регламентів технічного обслуговування.
5.3. Приміщення кабінетів фізики та хімії необхідно забезпечити планом-схемою евакуації на випадок пожежі та інструкцією щодо заходів пожежної безпеки.
ІІІ. Вимоги безпеки під час проведення занять у кабінетах фізики та хімії
1. Вимоги безпеки під час роботи з технічними засобами навчання
1.1. У кабінетах фізики та хімії дозволяється користуватися кіно-, відео- та мультимедійною апаратурою.
1.2. У кабінетах фізики та хімії можуть проводитися навчальні заняття з використанням засобів інформаційних та комунікаційних технологій.
Під час проведення таких занять учитель користується цими Правилами та Правилами безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 16 березня 2004 року № 81, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 року за № 620/9219 (далі - НПАОП 80.0-1.12-04).
1.3. Електронні засоби загального та навчального призначення для кабінетів повинні мати гриф відповідно до Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2008 року № 537, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 628/15319, та позитивний висновок санітарно-епідеміологічної експертизи відповідно до Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 жовтня 2000 року № 247, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 року за № 4/5195 (із змінами).
1.4. Відповідно до НПАОП 80.0-1.12-04 використання персональних комп’ютерів для навчальних занять, спеціальних периферійних пристроїв дозволяється за умови сертифікації в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО та наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров’я України.
1.5. Сучасні технічні засоби навчання, до яких належать комп’ютер, мультимедійний проектор, проекційний екран та інтерактивна дошка, повинні бути заземлені за схемами, які розміщені в технічних описах та інструкціях, що додаються до пристроїв.
1.6. Мультимедійний проектор кабінетів фізики та хімії повинен мати світловий потік (яскравість) у межах 2000 люменів.
ІV. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять (демонстраційних дослідів, лабораторних та практичних робіт)
1. Загальні положення
1.1. Учителі фізики та хімії, лаборанти готують і проводять демонстраційні досліди, лабораторні та практичні роботи тощо (далі експерименти), обов'язково дотримуючись цих Правил.
1.2. Навчальні прилади та вироби, призначені для проведення експериментів, за способом захисту людини від ураження електричним струмом повинні задовольняти вимоги до приладів ІІ класу (мати подвійну або посилену ізоляцію) або ІІІ класу (приєднуватися до джерел живлення з напругою, не вищою за 42 В).
1.3. Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі встановлюють захисний екран, при цьому вчитель повинен користуватися захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, не дозволяється прибирати шматки скла незахищеними руками, потрібно користуватися щіткою та совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження ліній магнітної індукції.
Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною притертим корком доти, доки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.
1.4. Температура зовнішніх елементів виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 46°С.
Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу вища, на видному місці цього виробу наносять попереджувальний напис: "Бережись опіку!"
Для проведення експериментів слід використовувати тільки сухий спирт як пальне для спиртівок. Не дозволяється користуватися бензином, ефіром, застосовувати металеві пароутворювачі, лампи лабораторні бензинові.
1.5. Під час проведення експериментів з використанням хімічних речовин у кабінеті фізики необхідно користуватися вимогами безпеки, що наведені в розділі V цих Правил.
2. Вимоги безпеки у кабінетах фізики та хімії
2.1. Правила поведінки у кабінеті фізики:
під час демонстрації роботи відцентрової машини, універсального електродвигуна, обертового диска перед робочим місцем необхідно встановити захисний екран для попередження травмування;
для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні прилади слід з'єднувати провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки (щупи). Приєднувати вилки (щупи) до схеми потрібно однією рукою, а друга рука не повинна торкатися шасі, корпусу приладу, пристроїв та інших електропровідних елементів. Особливо треба бути обережним при роботі з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати;
під час налагодження та експлуатації необхідно особливо обережно поводитися з приладами та пристроями, що мають електронно-променеві трубки, неприпустимі удари по трубці, бо від цього трубка може вибухнути;
не дозволяється вмикати без навантаження випрямлячі, бо можливе нагрівання електролітичних конденсаторів фільтра, що може призвести до вибуху;
не дозволяється залишати без нагляду ввімкнені електропристрої, допускати до них сторонніх осіб;
учитель фізики під час налагодження джерел високих напруг повинен дотримуватися таких запобіжних заходів:
не торкатися деталей і провідників руками або струмопровідними предметами (матеріалами);
переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолювальної ручки (можна скористатися чистою сухою скляною трубкою);
після вимикання необхідно розрядити конденсатори, з'єднавши їх виводи розрядником або гнучким ізольованим проводом;
не дозволяється пряме потрапляння в очі світла від електричної дуги проекційних апаратів, стробоскопа або лазера;
відповідно до Типової інструкції з охорони праці при проведенні робіт з лазерними апаратами, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 26 травня 1988 року № 06-14/20, у кабінеті фізики не дозволяється експлуатувати лазерну установку без захисного заземлення, необхідно обмежити екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Не дозволяється робити будь-які регулювання, якщо знята верхня частина корпусу.
2.2. Вимоги безпеки у кабінеті хімії:
хімічні експерименти необхідно проводити в тих умовах і порядку, з такими кількостями й концентраціями речовин і приладами, які зазначені в інструкції до їх проведення, що розробляється вчителем до кожного експерименту;
усі експерименти, призначені для проведення учнями, повинні бути попередньо виконані вчителем;
учитель хімії повинен видавати хімічні реактиви для експериментів у кількостях, необхідних для їх проведення;
експерименти, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, треба проводити лише у справній витяжній шафі зі справною діючою вентиляцією;
установлені у витяжній шафі прилади, у яких проводять експерименти з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, необхідно обгородити з боку стулок шафи захисним екраном. Експерименти з такими речовинами виконує тільки вчитель;
етикетку на склянках з рідкими реактивами слід закривати поліетиленовою липкою стрічкою або іншим прозорим матеріалом, що захищає етикетку від хімічної дії реактиву;
визначаючи речовину за запахом, необхідно легким рухом долоні над горлом посудини спрямувати пару або газ до носа і вдихати обережно, не нахиляючись до посудини;
не дозволяється брати реактиви незахищеними руками. Для цього слід використовувати ложки, шпателі або совочки;
насипати або наливати реактиви необхідно на столі, сухі - над аркушем паперу, рідкі - над скляною посудиною. Просипаний або пролитий реактив не дозволяється зсипати або зливати назад в основну тару;
для нейтралізації пролитих на стіл чи підлогу кислот або лугів у кабінеті хімії мають бути склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими розчинами (харчової соди - для кислот та оцтової кислоти - для лугів). Тверді відходи, які накопичуються у кабінеті хімії, необхідно збирати в окрему тару і ліквідовувати у місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного нагляду;
закріплювати колби, стакани тощо у тримачах штатива слід обережно, обертаючи їх навколо осі, поки не виникне невелике утруднення в обертанні;
нагрівати хімічні реактиви для дослідів необхідно тільки у тонкостінному скляному або фарфоровому посуді. Під час нагрівання рідин не можна заглядати згори в посудину для запобігання травмам внаслідок розбризкування нагрітої речовини;
не дозволяється залишати без нагляду запалені спиртівки, увімкнені електронагрівальні прилади, після закінчення роботи треба негайно вимкнути електроприлади та перекрити водопровідні крани.
2.3. Правила роботи з витяжною шафою:
витяжну шафу слід умикати не пізніше, ніж за 15 хв. до початку роботи; стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більш як половина висоти отвору;
підняті стулки на час роботи у витяжній шафі необхідно закріплювати за допомогою наявних для цього пристроїв;
якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, мають бути закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції;
щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.
2.4. Учителі фізики, хімії, лаборант та учні забезпечуються спецодягом і засобами індивідуального захисту (халат, гумові рукавиці, захисні окуляри) відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.
V. Вимоги безпеки під час роботи з хімічними реактивами в кабінеті хімії
1. Вимоги безпеки під час роботи з кислотами і лугами
1.1. Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обережно розливати під витяжкою, щоб запобігти травмам.
1.2. Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих ємкостей у видаткові склянки слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом або ножною повітродувкою. Використовувати електричні повітродувки з цією метою не дозволяється.
1.3. Переносити склянки ємкістю більше ніж 5 л з реактивами необхідно в плетених корзинах, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпечне транспортування.
Переносити або навіть підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не дозволяється.
1.4. Доставлені у лаборантську реактиви слід розміщувати у призначених для них місцях.
1.5. Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
1.6. Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.
1.7. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками або гумовою грушею.
1.8. Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі порції лугу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.
1.9. Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному та обладнаному місці в лаборантській.
1.10. Під час всіх операцій з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати засоби індивідуального захисту: халат, гумові рукавиці, захисні окуляри, щитки, екрани.
1.11. Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально призначений посуд окремо і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.
1.12. Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.
2. Вимоги безпеки під час роботи з металічним натрієм
2.1. Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню супроводжується вибухом. Тому під час роботи з металічним натрієм слід бути особливо обережним.
2.2. Не можна допускати, щоб натрій мав контакт з водою, вологими предметами, органічними сполуками, що містять хлор, твердим карбон(IV) оксидом (сухим льодом).
2.3. Усі роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі, використовуючи захисні окуляри і гумові рукавиці, віддалік від джерел води і тепла.
2.4. Не дозволяється працювати з натрієм за вологості в приміщенні більше ніж 60 %.
2.5. Виймати металічний натрій з тари, завантажувати його в апарати треба лише сухим пінцетом або тигельними щипцями. Гас, парафін та трансформаторне мастило з поверхні металу витирають фільтрувальним папером.
2.6. Різати металічний натрій потрібно на фільтрувальному папері сухим гострим ножем. Первинне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного мастила або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук з чистим металом на відкритому повітрі може бути вибух.
2.7. Відходи (обрізки) металічного натрію необхідно збирати в окремі банки із зневодненим гасом для наступного знищення в той самий день. Нагромаджувати залишки натрію не дозволяється.
2.8. Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну раковину або тару для збирання сміття не дозволяється.
2.9. Прилади і посуд, у яких можлива наявність частинок металічного натрію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після цього, коли весь метал розчиниться в ньому, можна промивати водою.
2.10. Для гасіння металічного натрію, що загорівся, необхідно користуватися порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та карбон(IV) оксид (вуглекислоту).
3. Вимоги безпеки під час роботи з органічними розчинниками
3.1. На практичних заняттях використовуються органічні розчинники, які мають значну токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин, бензен, етиловий, бутиловий і метиловий спирти. Відомості про особливі властивості речовин наведено у додатку 2 до цієї Інструкції.
За ступенем небезпечності розчинники належать до трьох груп:
розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу, - бензен, етиловий і бутиловий спирти, ацетон;
розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння, - метиловий спирт (метанол), фенол, формалін;
розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь, спричиняють стійкі зміни функції кровоносних органів і нервової системи, - бензин, дихлорметан, оцтоізоаміловий етер.
За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих речовин (далі - ЛЗР).
3.2. Під час роботи з органічними розчинниками слід бути особливо обережним, роботу виконувати обов'язково у витяжній шафі з діючою вентиляцією.
3.3. Прилад, у якому демонструють дослід, пов'язаний з небезпекою вибуху, повинен бути захищений екраном із органічного скла. Учитель, який проводить експеримент, захищає очі окулярами або маскою з козирком.
3.4. Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівачі вимкнути.
3.5. Роботу, пов'язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.
3.6. Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників дозволяється виконувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи електричні нагрівачі.
3.7. Не дозволяється виливати в каналізацію органічні розчинники.
Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, узгоджених із органами санітарного та пожежного нагляду.
3.8. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати потреби для проведення експерименту на уроці.
3.9. Зберігати розчинники слід у товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Зберігати ці рідини в тонкостінному посуді не дозволяється.
3.10. Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л), треба загасити відкрите полум'я спиртівок у всьому приміщенні і провітрити його.
3.11. У випадку ситуації, коли розлито органічні розчинники у кількостях, більших за 0,05 л, необхідно:
негайно вивести учнів з приміщення;
загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути електричні прилади;
розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;
відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;
провітрювання приміщення припинити тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;
під час прибирання користуватися захисними окулярами та гумовими рукавицями.
4. Вимоги безпеки під час роботи із скляним лабораторним посудом та іншими виробами зі скла
4.1. Під час роботи зі скляними приладами необхідно використовувати скляний посуд без тріщин; не допускати різких змін температури і механічних ударів.
4.2. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах, коли є хоч невелика імовірність виділення теплоти або газоподібних продуктів реакції, необхідно обгородити всю установку захисним екраном, а найнебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом, а також стежити за справністю усіх кріплень у приладах.
4.3. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з'єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною.
З метою полегшення збирання приладів кінці скляних трубочок змочують водою або змащують вазеліном.
4.4. Усі види механічної і термічної обробки скла слід виконувати з використанням захисних окулярів.
4.5. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно зробити на ній надріз напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її. Після цього гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.
Якщо хімічні реактиви надійшли до кабінету в ампулах для проведення експерименту, необхідно обережно зробити надріз, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою посудиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули у заздалегідь приготовлену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно тримати в склянці із темного скла).
4.6. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішування розчинів та іншої мети, мають бути оплавлені.
4.7. Для змішування або розбавляння речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд.
Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні спиртівки, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на електронагрівачах із закритою спіраллю.
4.8. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, поки вона не охолоне.
4.9. Слід бути обережним, вставляючи корки в скляні трубки та пробірки або виймаючи їх.
Якщо пробку неможливо відкрити без зусиль, необхідно спочатку обережно постукати по обводу шийки посудини знизу догори дерев'яним молоточком або брусочком і повторити спробу. За умови ускладнення відкривання треба обережно нагріти шийку посудини рушником (м'якою тканиною), змоченим гарячою водою, або над полум'ям спиртового пальника, обертаючи посудину навколо осі, не доторкуючись до полум'я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум'ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті речовини.
4.10. Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) спиралися на вказівний та великий пальці.
4.11. Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуумом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час роботи необхідно користуватися захисними окулярами.
4.12. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробовують на максимальне розрідження. Перед випробуванням посудину потрібно обгорнути рушником (м'якою тканиною) або натягти на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведення фільтрування під розрідженням. Застосовувати плоскодонний посуд (перегонну колбу, приймач) у вакуумних установках і приладах не дозволяється.
4.13. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) слід тримати за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником (м'якою тканиною).
4.14. Роботу з хімічними реактивами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуумом, слід виконувати в приладах і посуді з високоякісного термостійкого скла.
4.15. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були направлені від себе; при цьому пробірку або колбу наповнюють рідиною не більше ніж на третину об'єму.
Упродовж усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.
4.16. З метою уникнення опіку при нагріванні хімічних речовин у пробірці або колбі не дозволяється тримати пробірку чи колбу руками, їх треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки).
4.17. Під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для його миття щітками дозволяється направляти дно посудини тільки від себе або вниз.
VІ. Вимоги до зберігання хімічних реактивів
1. Загальні вимоги
1.1. Основні (запасні) кількості хімічних речовин зберігають у спеціальному ізольованому приміщенні за межами кабінету хімії.
1.2. Речовини та матеріали, що застосовують у кабінетах, відповідно до НАПБ А.01.001-2004за правилами сумісного зберігання можна поділити на такі розряди:
безпечні;
малонебезпечні;
небезпечні;
особливо небезпечні.
Кожен із перелічених розрядів речовин повинен зберігатись окремо один від одного.
Зберігання і використання хімічних речовин і матеріалів у кабінетах хімії та фізики, що не зазначені в переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів навчальних закладів (з природничо-математичних і технологічних дисциплін), забороняється.
1.3. Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (препараторської) відповідно до строку та умов зберігання, встановлених заводом-виготовлювачем.
1.4. Не дозволяється допускати сторонніх осіб та учнів до місця зберігання хімічних реактивів.
1.5. Кожен реактив потрібно зберігати в одному, відведеному для нього місці в лаборантській кабінету хімії. Групи зберігання хімічних реактивів наведено у додатку 3 до цих Правил.
Хімічні реактиви груп зберігання 2-6 необхідно зберігати на окремих полицях у шафах у лаборантській, що замикаються, ключі від цих шаф зберігаються у вчителя хімії.
Дозволяється розміщувати в кабінеті хімії реактиви 8-ї групи зберігання і розчини, призначені для проведення практичних занять, за умови, що шафи зачиняються, а ключі від них зберігаються у вчителя хімії.
1.6. Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінному скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах.
1.7. У шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати розчини лугів у склянках з притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини - у посуді з полімерних матеріалів.
1.8. Рідкі та тверді хімічні реактиви зберігають у товстостінних скляних посудинах з притертими пробками.
1.9. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогненебезпечних властивостей: червона - "Вогненебезпечне", жовта - "Отрута", зелена - "Берегти від води".
1.10. Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється.
Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.
2. Зберігання легкозаймистих і горючих речовин
2.1. Склянки й банки з легкозаймистими і горючими хімічними речовинами треба зберігати у лаборантській в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того, щоб у ящику не утворювалась вибухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005-0,01 м. Ящик повинен мати металеві ручки для транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика зазначають перелік усіх легкозаймистих та вогненебезпечних хімічних речовин, що містяться в ньому. Ящик установлюють на підлозі не ближче ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів.
2.2. При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, враховуючи їх фізико-хімічні властивості, треба дотримуватися додаткових заходів безпеки, а саме:
діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці, бо при зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина - пероксид етилу;
металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються пробкою, під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного мастила в ящиках з піском;
гідроген пероксиду, перхлоратну кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем;
металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом;
при зберіганні калій перманганату слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерол спалахує внаслідок з’єднання з порошком калій перманганату при кімнатній температурі; при змочуванні порошку калій перманганату міцною сульфатною кислотою утворюється неміцний продукт (Мn207), який легко розкладається з вибухом.
2.3. Ємкість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо ємкість більша за 1 л, посуд розміщують у герметичному металевому футлярі.
2.4. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній з темного скла банці з притертою пробкою.
2.5. У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ковдра із негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.
3. Зберігання токсичних речовин
3.1. Хімічні речовини, що входять до групи 7, мають фізіологічну активність у малих дозах і через те потребують особливо обережного поводження. Усі досліди з ними проводить тільки вчитель.
3.2. Реактиви 7-ї групи зберігаються окремо у металевому ящику (сейфі), який надійно зачиняється, ключі від нього повинні бути у керівника навчального закладу і завідувача кабінету хімії.
На внутрішній поверхні дверцят сейфа наводять перелік реактивів із зазначенням розміщених для зберігання максимальних мас або об'ємів речовин, який затверджений наказом керівника навчального закладу.
3.3. У сейфі слід зберігати:
на верхній полиці: бром, амоній дихромат; барій нітрат, барій оксид, барій хлорид; калій гідроксид, калій дихромат, калій гексаціаноферат (ІІ) та (ІІІ), калій хромат; кобальт (ІІ) сульфат, натрій сульфіт нонагідрат, натрій фторид, натрій гідроксид, нікелю (ІІ) сульфат, хром (ІІІ) хлорид, плюмбум (ІІ) сульфат, аргентум нітрат, цинк сульфат, йод кристалічний;
на нижній полиці: дихлороетан, фенол, анілін.
3.4. Не дозволяється змінювати розташування реактивів у сейфі і пересипати із заводської тари реактиви і матеріали токсичної дії.
3.5. Розчини формаліну з масовою часткою речовини вище 5 % необхідно зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами.
3.6. Лужні метали (2 група зберігання) дозволяється зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами. Шар консерванту над металом повинен бути не менше 0,01 м.
3.7. Зберігання, використання і облік хімічних речовин 7-ї групи покладається на вчителя хімії, який веде спеціальний журнал обліку токсичних матеріалів.
В.о. начальника 
Відділу взаємодії 
з Верховною Радою України, 
Кабінетом Міністрів України 
та з питань координації роботи 
центральних органів 
виконавчої влади, 
діяльність яких спрямовується 
та координується через Міністра 
надзвичайних ситуацій України









А.В. Тимофеєв




Додаток 1 
до Правил безпеки під час 
проведення навчально-виховного 
процесу в кабінетах (лабораторіях) 
фізики та хімії загальноосвітніх 
навчальних закладів
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК 
медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки кабінетів фізики та хімії загальноосвітнього навчального закладу

1.
Аміаку розчин 10 % 40 мл
-
1 фл.
2.
Бинт марлевий медичний нестерильний 10 м х 5 см
-
2 уп.
3.
Бинт марлевий медичний стерильний 10 м х 5 см
-
2 уп.
4.
Болезаспокійливі засоби (анальгін, цитрамон тощо)
-
1 уп.
5.
Борної кислоти розчин спиртовий 2% (3%) 10 (20) мл
-
1 фл.
6.
Брильянтового зеленого розчин спиртовий 1 % 15 (20) мл
-
1 фл.
7.
Вазелін мазь 20 (25) г
-
1 уп.
8.
Валідол 0,06 № 10, таблетки
-
1 уп.
9.
Вата медична гігроскопічна стерильна 100 г
-
1 уп.
10.
Джгут ровоспинний гумовий
-
1 шт.
11.
Йоду розчин спиртовий 5% 20 мл
-
1 фл.
12.
Лейкопластир 0,05 х 5 м
-
1 шт.
13.
Ножиці медичні
-
1 шт.
14.
Перекису водню розчин 3% 25 (40) мл
-
1 фл.
15.
Пінцет
-
1 шт.
16.
Пластир бактерицидний 2,3 х 7,2 см
-
5 шт.
17.
Серветки марлеві медичні стерильні
-
2 уп.




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
14.12.2012 № 1423



Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
3 січня 2013 р. 
за № 44/22576
Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про освіту», частини першої статті 37 Закону України «Про загальну середню освіту», підпункту 3 пункту 1 додатка 2 «Завдання і заходи з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» до Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 561, Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720, та з метою дотримання загальних та спеціальних вимог до матеріально-технічного та науково-методичного оснащення кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладівНАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, що додається.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б.М.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Тимчасово виконуючий 
обов’язки Міністра

Є.М. Суліма
ПОГОДЖЕНО: 

Голова Державної служби України 
з питань регуляторної політики 
та розвитку підприємництва 

Заступник Міністра 
регіонального розвитку, будівництва 
та житлово-комунального господарства України 

Віце-прем'єр-міністр України – 
Міністр охорони здоров’я України




М.Ю. Бродський 



Д.В. Ісаєнко 


Р. Богатирьова




ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Міністерства 
освіти і науки, 
молоді та спорту 
14.12.2012 № 1423


Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
3 січня 2013 р. 
за № 44/22576
ПОЛОЖЕННЯ 
про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів
І. Загальні положення
1.1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту»,Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 (далі - Державний стандарт базової і повної середньої освіти), підпункту 3 пункту 1 додатка 2 «Завдання і заходи з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» до Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 561, Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720.
1.2. Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до розташування, матеріально-технічного обладнання та науково-методичного оснащення кабінетів з природничо-математичних предметів (далі - кабінети з ПМП) і є обов'язковим для використання в загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від типу та форми власності.
1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:
засоби навчання та обладнання - навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання, обладнання навчального, загального та спеціального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів;
кабінет з ПМП - приміщення загальноосвітнього навчального закладу, оснащене сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням, у якому проводиться навчально-виховна робота з учнями відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, навчальних планів та програм, а також науково-методична робота з природничо-математичних предметів: кабінет (лабораторія) біології, кабінет географії, кабінет математики, кабінет (лабораторія) фізики, кабінет (лабораторія) хімії.
ІІ. Мета, завдання та основні принципи організації роботи кабінетів з ПМП
2.1. Кабінети з ПМП створюються у загальноосвітніх навчальних закладах відповідно доДержавного стандарту базової і повної освіти. Площа приміщень на одного учня у кабінетах з ПМП без використання персональних комп’ютерів повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63 (далі - ДСанПіН 5.5.2.008-01), із розрахунку:
Таблиця 1
Кабінет
Площа на 1 учня, м-2
Примітка
1
2
3
Географії
2,4 м-2
1 кабінет на 15 класів
Математики
2,4 м-2
1 кабінет на 8 класів
Біології
2,8 м-2
1 кабінет на 15 класів
Фізики
2,8 м-2
1 кабінет на 8 класів
Хімії
2,8 м-2
1 кабінет на 15 класів
Лаборантська (для кожного з природничо-математичних кабінетів)
0,75 м-2
не менше 16 м-2
2.2. Основною метою створення кабінетів з ПМП є забезпечення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу з природничо-математичних предметів та реалізації завдань відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
2.3. Завданням функціонування кабінетів з ПМП є створення передумов для:
організації навчально-виховної роботи з біології, географії, математики, фізики, хімії;
реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
забезпечення в основній та старшій школі поглибленого і профільного навчання;
організації роботи предметних гуртків та факультативів;
проведення засідань предметних методичних об'єднань;
індивідуальної підготовки вчителів до занять та підвищення їх кваліфікації.
2.4. Оснащення, обладнання, реконструкція кабінетів з ПМП здійснюються відповідно до вимог:
ДСанПіН 5.5.2.008-01;
Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27 червня 1996 року № 117 та введених у дію наказом від 6 серпня 1997 року № 136 з 1 січня 1998 року (далі - ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів»);
Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України, Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня 1998 року № 348/70, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 року за № 800/3240 (далі - Правила пожежної безпеки);
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 9 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - Правила безпечної експлуатації електроустановок);
Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (далі - Положення про організацію роботи з охорони праці);
Правил безпеки під час проведення навчання з біології в загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 листопада 2010 року № 1085, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2010 року за № 1215/18510 (далі - Правила безпеки під час проведення навчання з біології);
Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 16 липня 2012 року № 992, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2012 року за № 1332/21644 (далі - Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії);
Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16 березня 2004 року № 81, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 року за № 620/9219.
2.5. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці створена районним (міським) органом освіти комісія визначає готовність загальноосвітнього навчального закладу до навчального року.
2.6. На кожний кабінет з ПМП складається паспорт кабінету (додаток 1).
ІІІ. Типи та розташування кабінетів з ПМП
3.1. Створення кабінетів з ПМП визначається предметною специфікою, розміщенням приміщення та оснащенням засобами навчання та шкільним обладнанням.
3.2. У загальноосвітніх навчальних закладах із малою наповнюваністю класів допускається використання навчальних кабінетів комбінованого типу (з двох предметів) за вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.
3.3. У загальноосвітніх навчальних закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів з природничо-математичних предметів:
кабінети з окремих предметів (кабінет біології, кабінет географії, кабінет математики, кабінет фізики, кабінет хімії);
комбіновані кабінети з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для декількох предметів (хімія - біологія, математика - креслення, фізика - астрономія тощо).
3.4. Кабінети з ПМП створюються з лаборантськими, що прилягають до цих кабінетів. Лаборантські повинні мати вихід до кабінету, а ті, що створюються при кабінетах фізики, хімії, біології, - додатково окремий вихід у коридор.
3.5. Для дотримання безпеки учнів під час перерв розміщення кабінетів (якщо у загальноосвітньому навчальному закладі існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5-9-х класів, на іншому (в іншому блоці або секції) - для 10-11-х класів.
3.6. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації загальноосвітнього навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи з інших причин.
3.7. Перебувати учням у приміщеннях кабінетів фізики, хімії, біології дозволяється тільки у присутності вчителя або лаборанта.
IV. Матеріально-технічне забезпечення кабінетів з ПМП
4.1. Комплектація кабінетів з ПМП
4.1.1. Комплектація кабінетів з ПМП обладнанням здійснюється відповідно до вимог цього Положення.
4.1.2. До матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів з ПМП належать шкільні меблі, обладнання та устаткування, а також засоби, що забезпечують безпеку життєдіяльності.
4.2. Шкільні меблі
4.2.1. Шкільні меблі у кабінетах з ПМП повинні відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (ДСанПіН 5.5.2.008-01), а їх розміщення здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
4.2.2. Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного кольору:
Таблиця 2
Зріст учнів
Маркування (колір лінії)
Група меблів
1
2
3
до 115 см
Оранжевий
1
115-130 см
Фіолетовий
2
130-145 см
Жовтий
3
145-160 см
Червоний
4
160-175 см
Зелений
5
понад 175 см
Блакитний
6
4.2.3. У кабінетах хімії, фізики та біології встановлюються спеціальні двомісні лабораторні столи трьох розмірів за 4-, 5-, 6-ростовими групами, прикріплені до підлоги, у кабінетах математики та географії - шкільні меблі: парти, одно- або двомісні учнівські столи та учнівські стільці.
4.2.4. Парти (учнівські столи) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи. Необхідно передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативних столів зі зміною висоти згідно з антропометричними даними школярів. Для визначення учням необхідного розміру меблів у кабінеті повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка.
4.2.5. Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології монтуються на підвищенні, обладнуються демонстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з препараторською частиною висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (шухлядами) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстраційної частини стола (висота 90 см) підводять електричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї.
4.2.6. Кабінет хімії обладнується демонстраційним столом з витяжною шафою, додатковим місцевим освітленням, підведенням гарячої та холодної проточної води відповідно до вимогДСанПін 5.5.2.008-01.
4.3. Обладнання та устаткування
4.3.1. У кожному кабінеті розміщується класна (аудиторна) дошка одного з видів: на одну, три або п'ять робочих поверхонь у розгорнутому або складеному вигляді. Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих поверхонь може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.
4.3.2. На окремих робочих поверхнях класної (аудиторної) дошки залежно від специфіки предмета може бути накреслено графічну сітку для побудови графіків.
4.3.3. Одна з робочих поверхонь може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).
4.3.4. Робочі поверхні на звороті дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.
4.3.5. Поряд з класною (аудиторною) дошкою в кабінеті математики розміщують демонстраційні креслярські інструменти.
4.3.6. Лаборантські відповідно до специфіки кабінету обладнуються:
витяжною шафою;
секційними шафами для зберігання приладів та лабораторного посуду;
металевими шафами або сейфами для зберігання хімічних реактивів;
рукомийником;
столом для підготовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для занять;
однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта;
столом з пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів;
пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.
4.3.7. Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо відповідно до розміру, виду і матеріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений.
4.3.8. Склянки для зберігання реактивів повинні мати етикетки з чіткими і яскравими написами їх назв. Усі шафи для зберігання хімічних реактивів повинні замикатися, ключі від них зберігаються у вчителя. На посуді з отруйними, вогне- та вибухонебезпечними речовинами мають бути етикетки з написами різного кольору:
«Вогненебезпечно!» - червоного;
«Отрута!» - жовтого;
«Оберігати від води!» зеленого.
4.3.9. Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються системно залежно від їх властивостей (гігроскопічні реактиви, леткі, горючі і органічні речовини, кислоти тощо).
4.3.10. Усі матеріальні цінності обліковуються в інвентарній книзі, за формою, наведеною в додатку 1 до Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою.
4.3.11. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги, яка зберігається у кабінеті.
4.3.12. Матеріальні об'єкти (предмети) і матеріали, що витрачаються в процесі роботи (хімреактиви, посуд тощо), заносяться до матеріальної книги за формою, наведеною в додатку 2 до Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720.
4.3.13. Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводяться відповідно до законодавства.
4.4. Забезпечення безпеки життєдіяльності
4.4.1. Кабінети з ПМП повинні бути забезпечені:
аптечкою з набором медикаментів, перев’язувальних засобів і приладдя для надання першої долікарської допомоги, перелік яких наведено у додатку 2 до цього Положення;
первинними засобами пожежогасіння відповідно до додатка 2 до Правил пожежної безпеки.
4.4.2. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємозв'язаних електричних пристроїв і джерел, які вмикаються до мережі змінного трифазного струму (з фазною напругою 127 В або 220 В) та однофазного (від 5 В до 250 В), постійного струму з напругою від 0 до 110 В. У лаборантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток з випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою). До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться змінний електричний струм до 42 В (відповідно до пункту 6.7 глави 6 Правил безпечної експлуатації електроустановок).
4.4.3. Проведення занять у кабінеті біології здійснюється відповідно до Правил безпеки під час проведення навчання з біології.
4.4.4. Проведення занять у кабінетах хімії та фізики здійснюється відповідно до Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії.
4.4.5. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються Правилами пожежної безпеки.
4.4.6. Проведення лабораторних (дослідних) робіт дозволяється учням тільки у присутності викладача.
V. Навчально-методичне забезпечення кабінетів з ПМП
5.1. Навчально-методичне забезпечення кабінетів з ПМП складається з навчальних програм, підручників, навчальних, методичних та навчально-наочних посібників, обладнання навчального, загального та спеціального призначення з відповідного предмета.
5.2. Розподіл та зберігання засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп у секціях меблів спеціального призначення у кабінетах чи (та) лабораторних приміщеннях.
5.3. У кабінетах біології, фізики та хімії повинні бути журнали реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності (первинний, цільовий) та інструкції з безпеки під час роботи в кабінетах фізики, хімії, біології.
5.4. Додатково кабінети можуть бути оснащені:
підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;
фаховими журналами;
інформаційними виданнями МОНмолодьспорту України;
бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;
інструктивно-методичними матеріалами педагогічного досвіду;
інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, фізичного практикуму тощо;
краєзнавчими матеріалами.
VI. Оформлення навчальних кабінетів
6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет фізики», «Кабінет хімії» тощо.
6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій.
До експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать:
державна символіка;
правила роботи в кабінеті;
портрети видатних учених галузі;
таблиці сталих величин, основних формул;
еволюція органічного світу та його класифікація;
таблиці «Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва», «Електрохімічний ряд напруг металів», «Розчинність основ, кислот, амфотерних гідроксидів і солей»;
системи вимірювання фізичних одиниць;
політична карта світу, політико-адміністративна карта України, фізична карта України тощо.
6.3. Кабінети з ПМП загальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені настінними (настільними) приладами для вимірювання температури та вологості повітря.
VII. Керівництво кабінетом з ПМП
7.1. Роботою кабінету з ПМП керує завідувач, якого призначає директор навчального закладу своїм наказом з числа учителів вищої категорії або вчителів-методистів за профілем.
7.2. Завідувач кабінету з ПМП відповідає за належний стан обладнання, приладів, упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників та інших матеріальних цінностей кабінету.
7.3. До обов'язків завідувача кабінету з ПМП належать:
складання перспективного і щорічного планів оснащення кабінету;
контроль за дотриманням у кабінеті правил безпеки та гігієни навчання;
ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матеріальних цінностей;
керівництво і контроль за роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги.
7.4. Завідувач кабінету з ПМП щороку подає пропозиції щодо оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням керівнику навчального закладу.
Директор департаменту 
загальної середньої 
та дошкільної освіти


О.В. Єресько





Додаток 1 
до Положення про навчальні кабінети 
з природничо-математичних предметів 
загальноосвітніх навчальних закладів
ПАСПОРТ 
кабінету ________________ 
               (назва предмета)
Загальноосвітній навчальний заклад
_________________________________ 
(повне найменування навчального закладу)
Місце розташування кабінету
_________________________________ 
(поверх, № кабінету)
Загальна площа кабінету __________ м-2,
лаборантської ___________________ м-2
Меблі:

столи учнівські __________________ шт.,
стільці учнівські ____________ шт.,
стіл учителя ____________________ шт.,
стільці учителя _____________ шт.,
демонстраційний стіл ____________ шт.,
магнітна дошка _____________ шт.,
шафа __________________________ шт.,
інше ______________________ шт.
Обладнання:

дошка шкільна _____________________ шт.,

дошка магнітна ____________________ шт.,

дошка комп’ютерна ________________ шт.,

екран ____________________________ шт.,

комп’ютери _______________________ шт.,

ксерокс ___________________________ шт.,

принтер __________________________ шт.,

сканер ___________________________ шт.,

проектор__________________________ шт.,

витяжна шафа _____________________ шт.,

інше _____________________ шт.

Дата «___»__________20_ р.

Директор навчального закладу
____________/___________ 
(підпис)          (П.І.Б.)
Завідувач кабінету
____________/___________ 
(підпис)          (П.І.Б.)




Додаток 2 
до Положення про навчальні кабінети 
з природничо-математичних предметів 
загальноосвітніх навчальних закладів
ПЕРЕЛІК 
медикаментів, перев’язувальних засобів і приладдя для надання першої долікарської допомоги
№ з/п
Найменування
Кількість
1
Аміаку розчин 10 %, 40 мл
1 фл.
2
Бинти марлеві - стерильний і нестерильний, 10 м х 5 см
по 2 шт.
3
Болезаспокійливі засоби (анальгін, цитрамон тощо)
1 уп.
4
Борної кислоти розчин спиртовий 2 % (3 %), 10 (20) мл
1 фл.
5
Брильянтового зеленого розчин спиртовий 1 %, 15 (20) мл
1 фл.
6
Вазелін мазь, 20 (25) г
1 уп.
7
Валідол 0,06 № 10, таблетки
1 уп.
8
Вата медична гігроскопічна стерильна
100 г
9
Джгут кровоспинний гумовий
1 шт.
10
Йоду розчин спиртовий 5 %, 20 мл
1 фл.
11
Лейкопластир 0,05 х 5 м
1 шт.
12
Ножиці медичні
1 шт.
13
Перекису водню розчин 3 %, 25 (40) мл
1 фл.
14
Пінцет
1 шт.
15
Пластир бактерицидний 2,3 х 7,2 см
5 шт.
16
Серветки марлеві медичні стерильні
2 уп.


Додаток  2

Паспорт кабінету хімії

Загальноосвітній навчальний заклад___________________________________
                                (повна назва навчального закладу)
Адреса____________________________________________________________
(поштова адреса навчального закладу)
Місце розташування кабінету________________________________________
(поверх, № кабінету)
Загальна площа кабінету__________кв. м,    лаборантської____________кв. м
Меблі:
Столи учнівські ____________шт.,            стільці учнівські__________шт.,                        
Робочий стіл учителя _______шт.,             стільці вчителя___________шт.,
Демонстраційний стіл_______шт.,             магнітна дошка___________шт.,
Дошка шкільна_____________шт.,            комп’ютерна дошка________шт.,
Екран_____________________шт.,            принтер__________________шт.,
Комп’ютер________________шт.,             сканер____________________шт.,
Ксерокс___________________шт.,            проектор__________________шт.,
Шафа_____________________шт.,            витяжна шафа____________шт.,
Інше______________________шт.
Орієнтовний перелік навчально-наочних посібників і навчального обладнання:
№ за пор.
Назва
Кількість
Місце знаходження

Об’єкти натуральні



Підручники



Навчальні посібники



Методичні посібники



Навчально-методичні посібники



Приладдя



Хімічні реактиви:
-          метали
-          неметали
-          оксиди і гідрооксиди
-          кислоти
-          солі
-          органічні речовини
-          індикатори



Інші матеріальні цінності кабінету хімії


«___»____________20__ р.

Директор                                                              __________    __________
                                                                                    Підпис                ПІБ
Завідувач кабінету                                              __________   __________ 
                                                                                    Підпис                 ПІБ
Голова профспілки                                             __________   __________
                                                                                     Підпис               ПІБ

МП
                                                                                                                                                               
ТИПОВИЙ ПЕРЕЛIК НАВЧАЛЬНО-НАОЧНИХ ПОСIБНИКIВ
ХІМІЯ

ОБ’ЄКТИ НАТУРАЛЬНІ

Колекції
Мінерали та гірські породи
1 компл.
Паливо
1 компл.
Метали і сплави
1 компл.
Чавун і сталь
1 компл.
Кам’яне вугілля та продукти його переробки
1 компл.
Скло і вироби з нього
1 компл.
Сірка та її природні сполуки
1 компл.
Азотні та фосфорні добрива
1 компл.
Пластмаси, каучуки, природні та штучні волокна
1 компл.
Природні силікати
1 компл
Нафтопродукти та продукти коксування вугілля
1 компл.
Естери
1 компл.
Амінокислоти
1 компл.

МОДЕЛІ
Атоми 1-го та 2-го періодів
1 компл.
Просторова сітка алмазу
1 компл.
Просторова сітка графіту
1 компл.
Кристалічна сітка заліза
1 компл.
Просторова сітка кухонної солі
1 компл.
Просторова сітка магнію
1 компл.
Просторова сітка міді
1 компл.
Кристалічна сітка оксиду карбону (ІV)
1 компл.
Установка добування сульфатної кислоти
1 компл.
Набір моделей атомів із стержнями для складання моделей молекул
15 наб.
Моделі Стюарта-Бриглеба (кулестрижневі)
1 компл.
Бесемерівський конвертер
1 компл.

Нафтоперегонна установка
1 компл.
Установка для добування етилену, ацетилену
1 компл.
Установка синтезу аміаку
1 шт.
Молекула води
1 шт.
Молекула хлороводню
1 шт.
Молекула тетрахлороводню
1 шт.
Парафіни та їх галогенопохідні
1 компл.
Контактний апарат
1 компл.

Моделі-аплікації
Промислові хімічні апарати
1 компл.
Моделі атомів
1 компл.


ПРИЛАДИ ТА ПРИСТОСУВАННЯ
Апарат для дистиляції води ДВ-4А (4 л/г)
2 шт.
Апарат Кіппа скляний для добування газів:
типу АКТ з нижнім тубусом, 500 мл;
типу АК без нижнього тубуса, 500 мл

1 шт.
1 шт.
Апарат Гофмана
1 шт.
Газометр
1 шт.
Газовий пальник Бунзена
1 шт.
Газовий пальник Теклю
1 шт.
Прилад для демонстрації руху іонов
1 шт.
Прилад Ландольта
1 шт.
Прилад для вивчення швидкості реакції
1 шт.
Прилад для електролізу солі
1 шт.

Холодильник з вставною трубкою (за Лібіхом), типу ХЛ
1 шт.
Холодильник кульковий (трьох-, шести-, восьми)
1 шт.
Насос водоструминний лабораторний (Ветцеля)
15 шт.
Спиртівка лабораторна
15 шт.
Термометр лабораторний ТЛ-2Б-1
1 шт.
Термометр лабораторний +150°
1 шт.
Ареометри:
АОН-4 700/1000;
АОН-4 1000/1500;
АОН-4 1000/1800
1 компл.
Терези технічні ВЛТ-500
2 шт.
Терези учбові
15 шт.
Важки 4-го класу лабораторні типу В-4-210
15 компл.
Нагрівачі для колб НКУ
2 шт.

Плитка електрична ПЛ-300
3 шт.
Нагрівач пробірок навчальний НПН
1 шт.
Нагрівач пробірок електричний шкільний НПЕШ
1 шт.
Нагрівач лабораторний шкільний НЛШ
1 шт.
Нагрівач колб навчальний НКН
1 шт.
Баня комбінована лабораторна
1 шт.
Машина для свердління пробок
1 шт.
Годинник пісочний:
0,5 хвилин;
1 хвилина;
2 хвилини;
3 хвилини
1 компл.
Шафа сушильна СЕШ-ЗН
1 шт.

ПРИЛАДДЯ
Штатив демонстративний хімічний ШДХ
1 шт.
Штатив хімічний лабораторний ШХЛб
15 шт.
Штатив для пробірок:
на 10 гнізд;
на 20 гнізд

15 шт.
15 шт.
Затискач пружинний
15 шт.
Пробіркотримач
15 шт.
Підставки для циліндрів (для збирання газів)
15 шт.
Дошка для сушіння посуду
1 шт.
Дошка для краплинного аналізу
1 шт.
Екран захисний
1 шт.
Окуляри захисні
15 шт.
Сітка металева азбестова 12х12
1 шт.
Вставка для ексикатора
8 шт.
Шланги з’єднувальні: 5/7,5; 6/8,5
3 наб.
Пробки гумові 12,5; 14,5; 19; 29; 40; 45
3 наб.
Пульверизатор
3 шт.
Груша для піпеток:
35 мл;
90 мл

15 шт.
15 шт.
Рукавички гумові
15 пар.
Йоржик для миття посуду
5 шт.

ІНСТРУМЕНТИ
Ніж для скла
5 шт.
Ніж для заточування свердел
2 шт.
Ножиці шкільні з закругленими кінцями, малі
15 шт.
Тигельні щипці
15 шт.
Ложка залізна з довгою ручкою (для спалювання речовин)
15 шт.
Ложка порцелянова
15 шт.
Шпатель порцеляновий подвійний №1, №2
15 наб.
Набір свердел для обробки пробок
1 наб.
Пінцет
15 шт.
Напилки: тригранні, плоскі, круглі
1 наб.

ПОСУД ЛАБОРАТОРНИЙ
Пробірка хімічна з рантом:
17-150;
19-180;
20-200

30 шт.
30 шт.
30 шт.
Пробірка мірна без шліфа:
П-2-5;
П-2-10;
П-2-25

30 шт.
30 шт.
30 шт.
Пробірка лабораторна термостійка:
 5-50;
10-100;
13-120;
16-150;
20-180;
20-200

30 шт.
30 шт.
30 шт.
30 шт.
30 шт.
30 шт
Пробірка з бічним відводом 21-170
30 шт.
Колба конічна вузькогорла:
50-20;
100-25;
250-32

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Колба конічна широкогорла:
100-32;
250-40;
500-40

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Колба для фільтрування під вакуумом:
250-31;
500-32

5 шт.
5 шт.
Колба мірна без пробки:
50-11;
100-12;
200-14;
250-14

15 шт.
15 шт.
15 шт.
15 шт.
Колба плоскодонна вузькогорла:
50-20;
100-25;
250-25;
500-32

15 шт.
15 шт.
15 шт.
15 шт.
Колба плоскодонна широкогорла:
50-25;
100-32;
250-32;
500-40

15 шт.
15 шт.
15 шт.
15 шт.
Колба круглодонна вузькогорла з коротким горлом:
100-25;
250-25;
500-32

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Колба круглодонна широкогорла з коротким горлом:
100-32;
250-32;
500-40

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Колба круглодонна вузькогорла з довгим горлом:
100-25;
250-25;
500-32

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Колба для перегонки з верхньою відвідною трубкою типу ВТ:
50-20;
100-25;
250-25

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Колба для перегонки з нижньою відвідною трубкою типу НТ:
50-20;
100-25;
250-25

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Колба конічна круглодонна з довгим горлом з пробкою типу КП:
50-20;
100-25;
250-25

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Стакан високий з носиком типу ВН:
50-60;
100-90;
150-95;
500-150

15 шт.
15 шт.
15 шт.
15 шт.
Стакан високий без носика типу В:
50-60;
100-90;
150-95;
500-150

15 шт.
15 шт.
15 шт.
15 шт.
Стакан низький з носиком типу НН:
250-90;
400-115;
600-140

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Стакан низький без носика типу Н:
250-90;
400-115;
600-140

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Стаканчик для зважування високий (бюкс) типу СВПЗ-25
15 шт.
Стаканчик для зважування низький (бюкс) типу СНПЗ-65
15 шт.
Мензурка скляна без ніжки:
50 мл;
100 мл;
250 мл

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Циліндр хімічний з носиком для збирання газів, 250 мл
15 шт.
Циліндр для ареометра без носика, 500 мл
15 шт.
Циліндр вимірювальний з носиком:
10 мл;
25 мл;
50 мл;
100 мл

15 шт.
15 шт.
15 шт.
15 шт.
Лійка скляна проста конусоподібна з коротким стеблом типу 1а:
56-80;
75-110;
100-150;
150-230

15 шт.
15 шт.
15 шт.
15 шт.
Лійка скляна проста конусоподібна з довгим стеблом типу 1б:
56-140;
75-170;
100-200;
150-280

15 шт.
15 шт.
15 шт.
15 шт.
Лійка скляна крапельна типу IX:
25 мл;
50 мл;
100 мл

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Лійка скляна ділильна типу X:
25 мл;
50 мл;
100 мл

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Лійка Бюхнера (порцелянова):
№1
№2

5 шт.
5 шт.
Алонжі зігнуті
15 шт.
Колонка поглинальна Фрезенпуса
15 шт.
Колонка вбирна
15 шт.
Склянка двогорла без тубуса Вульфа, 500 мл
15 шт.
Склянка тригорла без тубуса Вульфа, 500 мл
15 шт.
Склянка промивна з тубусом
15 шт.
Склянка промивна Тищенка
5 шт.
Склянка вбирна Тищенка
5 шт.
Склянка Дрекселя:
100 мл;
200 мл

15 шт.
15 шт.
Склянка для дистильованої води:
5 л;
10 л

2 шт.
2 шт.
Склянка матеріальна з нагвинтованим горлом і пластмасовою кришкою:
15 мл;
25 мл;
50 мл;
100 мл


15 шт.
15 шт.
15 шт.
15 шт.
Реторта з тубусом, 100 мл
15 шт.
Реторта без тубуса, 100 мл
15 шт.
Крапельниця Шустера:
25 мл;
50 мл

15 шт.
15 шт.
Крапельниця очна по Строшеіну, 50 мл
15 шт.
Бюретка з краном, 25 мл
15 шт.
Піпетка вимірювальна з поділками:
5 мл;
10 мл

15 шт.
15 шт.
Піпетка вимірювальна без поділок з однією міткою пряма:
1 мл;
2 мл

15 шт.
15 шт.
Піпетка капілярна
15 шт.
Піпетка очна
15 шт.
Скляні палички:
4 мм;
5 мм;
6 мм

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Предметне скло 25х75 мм
100 шт.
Годинникове скло:
50 мм;
100 мм

15 шт.
15 шт.
Чашка кристалізаційна з носиком типу ЧКН:
250 мл;
500 мл

15 шт.
15 шт.
Чашка кристалізаційна без носика типу ЧК:
250 мл;
500 мл

15 шт.
15 шт.
Чашка випарювальна плоскодонна з носиком типу ЧПН:
250 мл;
500 мл

15 шт.
15 шт.
Чашка випарювальна плоскодонна без носика типу ЧП:
250 мл;
500 мл

15 шт.
15 шт.
Чашка випарювальна сферична з носиком типу ЧС:
250 мл;
500 мл

15 шт.
15 шт.
Чашка випарювальна сферична без носика типу ЧН:
250 мл;
500 мл

15 шт.
15 шт.
Чашка випарювальна круглодонна з носиком (порцелянова):
№2;
№3

15 шт.
15 шт.
Ексикатор без крана типу Е:
100 мм;
140 мм;
190 мм;
250 мм

1 шт.
1 шт.
1 шт.
1 шт.
Ексикатор з краном вакуумний типу ЕВ:
100 мм;
140 мм;
190 мм;
250 мм

1 шт.
1 шт.
1 шт.
1 шт.
Ковпак звичайний для покривання з кнопкою:
150 мм;
180 мм

5 шт.
5 шт.
Ступка з товкачиком :
№1;
№2

15 шт.
15 шт.
Тигель низький №3
15 шт.
Кран з’єднувальний скляний одноходовий з тонкостінними боковими трубками типу А-35
15 шт.
Кран з’єднувальний скляний одноходовий з товстостінними боковими трубками типу Б-35
15 шт.
Трубка з’єднувальна U-подібна:
без відводу;
з одним відводом;
з двома відводами

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Трубка скляна:
250/1-1,5 мм;
300/1,5-2 мм;
400/4 мм

15 шт.
15 шт.
15 шт.
Трубка з відтягнутим кінцем
15 шт.
Хлоркальцієва трубка:
з однією кулею;
з двома кулями

15 шт.
15 шт.
Хлоркальцієва трубка U-подібна:
без відводу;
з відводами без пробок;
з відводами та притертими пробками

15 шт.
15 шт.
15 шт.
МАТЕРІАЛИ
Фільтрувальний папір (фільтри обеззолені):
90 мм;
110 мм;
125 мм;
150 мм

1 упак.
1 упак.
1 упак.
1 упак.
Наждачний папір
1 упак.
Вата, 100 г
3 упак.
Бавовняна тканина, 15х15 см
30 шт.
Сухий спирт
15 упак.

ДРУКОВАНІ
Таблиці
Правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті
1 компл.
Найважливіші класи хімічних сполук
1 компл.
Лабораторне обладнання та робота з ним
1 компл.
Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва
1 компл.
Кругообіг речовин у природі
1 компл.
Будова і властивості неорганічних речовин
1 компл.
Будова і властивості органічних речовин
1 компл.
Хімічні властивості металів
1 компл.
Таблиці з металургії
1 компл.
Таблиці з неорганічної хімії для 8 класу
1 компл.
Таблиці з хімії для 9 класу
1 компл.
Таблиці з хімії для 10 класу
1 компл.

Таблиці з хімії для 11 класу
1 компл.
Таблиці з хімії для 12 класу
1 компл.
Таблиці з технології хімічних виробництв з очисними спорудами
1 компл.
Розчинність кислот, основ і солей у воді
1 шт.
Електрохімічний ряд напруг
1 шт.

Портрети
Портрети видатних хіміків:
Демокріт;
Амедео Авогадро;
Роберт Бойль;
М.В.Ломоносов;
Джон Дальтон;
Джозеф Прістлі;
Теофраст Парацельс;
Ж.Л.Гей-Люссак;
Д.І Менделєєв.;
Й.Я.Берцеліус
М.М.Бекетов;
В.І.Вернадський;
Ю.Лібіх;
І.Я.Горбачевський;
О.М.Бутлеров;
А.І.Кіпріанов;
О.В.Кірсанов;
М.Д.Зелінський
1 компл.

Карти стінні
Україна. Паливно-енергетичний комплекс
1 шт.
Україна. Хімічна, нафтохімічна, хіміко-фармацевтична промисловість
1 шт.
Україна. Екологічна ситуація
1 шт.
Україна. Металургійний комплекс
1 шт.
Україна. Геологічна будова та корисні копалини
1 шт.

ЕКРАННО-ЗВУКОВІ

Діафільми
Оксиген
1 шт.
Гідроген
1 шт.

Вода
1 шт.
Сірка
1 шт.
Алюміній
1 шт.
Фосфор
1 шт.
Нітроген
1 шт.
Карбон
1 шт.
Силіцій
1 шт.
Галогени
1 шт.
Реакції хімічних речовин
1 шт.
Білки
1 шт.

Цікавий хімічний експеримент
1 шт.
Хімічне виробництво на Україні
1 шт.
Властивості повітря
1 шт.
Горіння та полум’я
1 шт.
Елементи V групи періодичної системи
1 шт.
Каталіз та його каталізатори
1 шт.
Початкові хімічні поняття
1 шт.
Поділ сумішей та очищення речовин
1 шт.
Речовини-невидимки
1 шт.
Сахароза і виробництво цукру на Україні
1 шт.
Спирти
1 шт.
Хром, молібден, вольфрам
1 шт.
Чарівниця хімія
1 шт.
Що вивчає хімія
1 шт.

Діапозитиви
Основні неорганічні та органічні сполуки
1 наб.
Будова органічних речовин
1 наб.
Задачі з неорганічної хімії в малюнках
1 наб.

Транспаранти
Іонна кристалічна сітка
1 шт.
Окисно-відновні реакції
1 шт.
Періодичність змін властивостей елементів
1 шт.
Виробництво сульфатної кислоти
1 шт.

Фізичні властивості галогенів
1 шт.
Гідратація іонів
1 шт.
Схема утворення сігма- та пі- зв’язків у молекулі ацетилену
1 шт.
Електронно-просторова будова молекул метану
1 шт.
Електронно-просторова будова молекул етилену
1 шт.
Електрохімічна корозія металів
1 шт.
Найпростіші гомологи ацетилену
1 шт.

Кіно-, відео-, (CD-) фільми
Агрегатний стан речовин
1 шт.
Найважливіші продукти нафтохiмiчної промисловостi
1 шт.
Механізм електролітичної дисоціації
1 шт.
Механізм розчинення твердих речовин
1 шт.
Властивості розчинів електролітів
1 шт.
Хiмiчнi реакцiї неорганiчних речовин
1 шт.
Реакції органічних речовин
1 шт.
Ріст кристалів
1 шт.
Реакції іонного обміну
1 шт.
Застосування та виробництво Гідрогену
1 шт.
Цемент та його виробництво
1 шт.
Життя та наукова діяльність М.В. Ломоносова
1 шт.

Життя та наукова діяльність Д.І.Менделєєва
1 шт.
Періодичний закон Д.І. Менделєєва.
1 шт.
Виробництво скла
1 шт.
Проблема очищення води
1 шт.
Дисперсні системи
1 шт.
Мінеральні добрива
1 шт.
Природні та синтетичні каучуки
1 шт.
Фенолформальдегідні пластмаси, їх виробництво та використання
1 шт.
Електролітична дисоціація. Електроліз
1 шт.
Вода та її значення
1 шт.
Будова речовин. Типи хiмiчних зв’язкiв
1 шт.
Алюмiнiй та його виробництво
1 шт.
Азот
1 шт.
Штучне волокно та його виробництво
1 шт.
Бiлки
1 шт.
Бутлеров і теорія будови органічних речовин
1 шт.
Будова та робота доменної печі
1 шт.
Будова та робота мартенівської печі
1 шт.
Будова та робота електродугової сталеплавильної печі
1 шт.
Лужні метали
1 шт.
Електроліз та його промислове застосування
1 шт.
Силіцій
1 шт.
Вуглеводи
1 шт.
Карбон
1 шт.
Фосфор
1 шт.
Сахароза і виробництво цукру на Україні
1 шт.
Техніка безпеки в кабінеті хімії
1 шт.
Хімія навколо нас (чарівниця хімія)
1 шт.
Залізо та його сполуки
1 шт.
Корозія металів та їх захист
1 шт.
Сучасне хімічне виробництво в Україні
1 шт.
Каталізатори та їх дія
1 шт.
Каучук
1 шт.
Полімери
1 шт.
Галогени
1 шт.
Робота з рідкими речовинами в шкільній лабораторії
1 шт.




Журнал
реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів

_________
(кабінет, лабораторія)

N з/п
Прізвище, ім'я, по батькові особи, яку інструктують
Дата проведення інструктажу
Клас
Назва інструктажу, інструкції
Прізвище, ім'я, по батькові, посада особи, яка проводила інструктаж
Підпис особи, яка проводила інструктаж
Підпис особи*,
яку інструктують












































































































































































































































1 коментар:

  1. Kira Roza16 вересня 2020 р. о 09:29

    Моє свідчення Привіт усім. Я тут, щоб засвідчити, як я отримав свою позику у пана Бенджаміна після того, як я кілька разів звертався до різних позикодавців, які обіцяли допомогти, але вони ніколи не видавали мені позику. Поки мій друг не познайомив мене з містером Бенджаміном Лі, пообіцяв мені допомогти, і справді він зробив, як і обіцяв, без жодної затримки. Я ніколи не думав, що надійні позикодавці все ще існують, поки я не зустрів містера Бенджаміна Лі, який справді допоміг позику і змінило моє переконання. Я не знаю, чи потребуєте Ви якимось чином справжньої та термінової позики, будь ласка, зв’яжіться з паном Бенджаміном через WhatsApp + 1-989-394-3740 та його електронну адресу: 247officedept@gmail.com дякую.

    ВідповістиВидалити

Підписатися на: Дописи (Atom)